Радянських дисидентів і сучасних в'язнів Кремля згадали на "Вечорі різдвяних Василів"

12 січня в колонній залі КМДА зібралася українська громада на традиційний Вечір Різдвяних Василів, який започаткував у 1989 році філософ, дисидент, письменник Євген Сверстюк.

12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. Буквально за кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та інші.

Вечір Різдвяних Василів, який на початках заповідався як вечір пам’яті українських поетів, що народилися на Різдво або біля нього (звідки й назва): Василя Чумака, Василя Елана-Блакитного, Василя Симоненка та Василя Стуса, з часом перетворився на філософську розмову про феномен "прямостояння" та вміння лишатися собою за будь-яких обставин, кидаючи виклик системі.

 

Цього року вечір мав свій символічний підзаголовок: "історія від шістдесятників до Сенцова". І згадували учасники вечора не лише про минуле, але й про сьогодення, проводячи паралелі методів роботи НКВД-КГБ та російської ФСБ.

Спогадами поділилися дисиденти Василь Овсієнко та Микола Горбаль, відомий журналіст, колишній керівник української редакції радіо "Свобода" Богдан Нагайло. А актриса Римма Зюбіна прочитала фрагменти "Рассказов" Олега Сенцова.

Просто на сцені виникла пропозиція перекласти цю збірку українською, і видавництво "Кліо" відгукнулося на неї. Щиру атмосферу вечора підтримали виступи гурту "Дай Боже", які щедрівками та віншуваннями нагадало про наближення Щедрого Вечора, лауреатів премії Василя Стуса сестер Тельнюк, Ігоря Жука, Ольги Голуб та Тараса Компаніченка.

У рамках вечора проходила акція підтримки сучасних політв’язнів – кожен охочий міг підписати різдвяну листівку, яку організатори акції обіцяли відправити до місць утримання українців та полонених моряків. Усього було підписано більше сотні привітань.

 

"Ці листи – вони важливі і тим, хто пише, і тим, кому вони адресовані. Вони дають відчуття, що ми всі єдині, що їх не кинули, про них пам’ятають, за них переживають і роблять усе, щоб вони повернулися додому. І дуже хочеться, щоб вислів "український політв’язень" у 2019 році став історією", - зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Організаторами вечора виступили Український Інститут національної пам’яті, Видавництво "Кліо", Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.