На французькому узбережжі з'явилася німецька субмарина часів Першої світової

На пляжі в північній Франції німецький підводний човен часів Першої світової війни поступово "спливає" на поверхню.

Через зсуви піску біля м. Віссан, що під Кале, на поверхню виринули уламки підводного човна UC-61, який сів на мілину в липні 1917 року, повідомляє "Бі-Бі-Сі". Команда покинула субмарину, і до 1930-х років вона опинилася похована в пісках.

Від грудня того року, стоячи на дюнах під час відпливу, можна побачити два відсіки субмарини.

 Уламки підводного човна добре видно під час відпливів

"Затонуле судно можна побачити коротко кожні 2-3 роки залежно від припливів і вітру, який рухає піски, але добрячого пориву вітру достатньо, щоб уламки зникли знову", — сказав мер м. Віссан Бернар Брак.

Однак місцевий екскурсовод Вінсент Шмітт вважає, що завдяки вітрам та хвилям можна буде побачити більше:

"Усі мешканці Віссана знали, що тут була субмарина, але більшість уламків закопані, тож її не було видно".

Німецькі підводні човни (U-боти) під час Першої світової війни потопили сотні кораблів Антанти. За даними істориків UC-61 або мінами, або торпедами потопила щонайменше 11 кораблів.

Під час свого останнього рейсу субмарина вийшла із Зебрюгге в Бельгії та взяла курс на Булонь-сюр-Мер і Гавр, щоб установити міни, але сіла на мілину. 26 моряків здалися французькій владі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?