На французькому узбережжі з'явилася німецька субмарина часів Першої світової

На пляжі в північній Франції німецький підводний човен часів Першої світової війни поступово "спливає" на поверхню.

Через зсуви піску біля м. Віссан, що під Кале, на поверхню виринули уламки підводного човна UC-61, який сів на мілину в липні 1917 року, повідомляє "Бі-Бі-Сі". Команда покинула субмарину, і до 1930-х років вона опинилася похована в пісках.

Від грудня того року, стоячи на дюнах під час відпливу, можна побачити два відсіки субмарини.

 Уламки підводного човна добре видно під час відпливів

"Затонуле судно можна побачити коротко кожні 2-3 роки залежно від припливів і вітру, який рухає піски, але добрячого пориву вітру достатньо, щоб уламки зникли знову", — сказав мер м. Віссан Бернар Брак.

Однак місцевий екскурсовод Вінсент Шмітт вважає, що завдяки вітрам та хвилям можна буде побачити більше:

"Усі мешканці Віссана знали, що тут була субмарина, але більшість уламків закопані, тож її не було видно".

Німецькі підводні човни (U-боти) під час Першої світової війни потопили сотні кораблів Антанти. За даними істориків UC-61 або мінами, або торпедами потопила щонайменше 11 кораблів.

Під час свого останнього рейсу субмарина вийшла із Зебрюгге в Бельгії та взяла курс на Булонь-сюр-Мер і Гавр, щоб установити міни, але сіла на мілину. 26 моряків здалися французькій владі.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз