АНОНС: У Львові презентують книгу "Штетл. Золота доба єврейського містечка"

17 січня професор Йоханан Петровський-Штерн у Львові презентує книгу "Штетл. Золота доба єврейського містечка".

Нова книжка дослідника становить перший нарис ґрунтовно переосмисленої соціальної, економічної та культурної історії штетла на теренах України, тобто специфічного "містечкового світу", що його наприкінці XVIII й у першій половині XIX століття замешкувало дві третини єврейського населення Центрально-Східної Європи.

 

Докладний та узагальнювальний синтез виразно й переконливо змальовує цілком несподівану нову історію штетла часів його найбільшого розквіту, оприявнюючи й аналізуючи чинники, що творили і далі творять самі підвалини колективної пам’яті як євреїв, так і українців.

Модеруватиме презентацію доцент Володимир Склокін, історик, керівник програми з публічної історії Українського католицького університету.

Професор Йоханан Петровський-Штерн –  американський і український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач Йоханан Петровський-Штерн захистив дисертацію з іспаністики в Московському державному університеті (1988), викладав у Київському державному університеті зарубіжну літературу. Згодом релігійні пошуки привели його до юдаїзму.

Він зацікавився гебраїстикою, навчався в єрусалимській талмудичній академії (єшиві), відтак 2001 року захистив докторську дисертацію з новітньої єврейської історії в Брендайзькому університеті (Волзем, Масачусетс) і посів катедру професора єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаго.

Нині Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну і модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали.

17 січня, четвер, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Академіка Богомольця, 6).

Організатори: Часопис "Критика", Центр міської історії.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.