АНОНС: НМІУ виставить оригінал Акта Злуки та поховальний вінок для Січових стрільців

18 січня Національний музей історії України спільно з Державною архівною службою України представлять для огляду широкому колу відвідувачів оригінальний документ вікопомної події – Акт Злуки 1919 року.

У Національному музеї історії України відбудеться урочисте відкриття виставки "Лицарям Української Народної Республіки присвячується" до 100-річчя проголошення Акта Злуки 22 січня 1919 року. 

Також до 100-річчя проголошення Акта Злуки науковці НМІУ підготували низку унікальних експонатів, які є свідками тих буремних часів. Зокрема, на виставці вперше буде показано срібний поховальний вінок для Січових стрільців, полеглих у листопаді 1918 року в бою під станцією Мотовилівка.

Завдяки цьому бою фактично став можливим прихід до влади Директорії УНР. Загиблих Січових стрільців урочисто поховали в Києві 19 січня 1919 року на території Маріїнського парку. Зараз місце поховання втрачене. Срібний вінок на могилу покладало керівництво Директорії УНР С. Петлюра і В. Винниченко. Вшанувати полеглих вояків прибула й делегація ЗУНР.

Збереження цього унікального експонату до сьогодні є неймовірним, адже пам’ятки часів Української революції 1917–1921 рр. ретельно знищувались радянською владою. Реставраторам знадобилось майже два роки, щоб відреставрувати цей 6-кілограмовий срібний вінок із фондів НМІУ.

Куратор виставки – заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку Сергій Носачов.

18 січня, п'ятниця, 12.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.