УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", ілюстровані настінні календарі, присвячені військовій еліті УНР, та аудіо-альбом "Пісні Української революції" презентував Український інститут національної пам’яті до 100-річчя Акта Злуки та Соборності.

Захід відбувся 17 січня в будинку, де сто років тому засідала Центральна рада, а зараз знаходиться Музей Української революції 1917-1921 років.

"Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна", – наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Володимир В'ятрович, Олена Охрімчук, Павло Подобєд 

Володимир В’ятрович презентував ілюстровані настінні календарі "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" на 2019 рік, які були підготовлені Українським інститутом національної пам'яті на основі однойменної серії арт-плакатів. 

Головний спеціаліст сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук презентувала гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", яка створена на основі настільної гри "Українська революція 1917–1921 років".

"Це можливість в ігровій формі згадати бурхливі події в Україні 1917–1921 років. Наша цільова аудиторія – це старшокласники, освітяни, усі, хто цікавиться історією. Гра допоможе засвоєнню школярами історичної інформації про Українську революцію, сприятиме популяризації героїв та учасників, хроніки подій", – пояснила Олена Охрімчук.

Адаптація гри: смартфони та планшети на базі Android і iOS. Режим: багатокористувацький, без доступу до Інтернету. Застосунок доступний для всіх версій Аndroid, починаючи з 5.1 та для всіх версій iOS. 

Аndroid-версія гри вже в магазині додатків Google Play (шукати поле "Українська революція"). ІОS-версія розміщена в магазині додатків Аpple store за посиланням

 

Начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд проанонсував відкриття меморіального барельєфу Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі у Києві, що відбудеться 21 січня о 12:00 за адресою вулиця Симона Петлюри, 2/4. 

"Відкриття меморіального барельєфу є лише початковим етапом вшанування Головного Отамана в українській столиці. Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – говорить Павло Подобєд.

 Тарас Компаніченко

До 100-річчя Соборності вийшов аудіо-альбом "Пісні Української революції" – спільний проект Інституту, Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Соборності.

До альбому увійшли пісні, написані в добу 1917-1921 років. Автори більшості цих пісень – це класики української літератури, такі як Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".