УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", ілюстровані настінні календарі, присвячені військовій еліті УНР, та аудіо-альбом "Пісні Української революції" презентував Український інститут національної пам’яті до 100-річчя Акта Злуки та Соборності.

Захід відбувся 17 січня в будинку, де сто років тому засідала Центральна рада, а зараз знаходиться Музей Української революції 1917-1921 років.

"Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна", – наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Володимир В'ятрович, Олена Охрімчук, Павло Подобєд 

Володимир В’ятрович презентував ілюстровані настінні календарі "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" на 2019 рік, які були підготовлені Українським інститутом національної пам'яті на основі однойменної серії арт-плакатів. 

Головний спеціаліст сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук презентувала гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", яка створена на основі настільної гри "Українська революція 1917–1921 років".

"Це можливість в ігровій формі згадати бурхливі події в Україні 1917–1921 років. Наша цільова аудиторія – це старшокласники, освітяни, усі, хто цікавиться історією. Гра допоможе засвоєнню школярами історичної інформації про Українську революцію, сприятиме популяризації героїв та учасників, хроніки подій", – пояснила Олена Охрімчук.

Адаптація гри: смартфони та планшети на базі Android і iOS. Режим: багатокористувацький, без доступу до Інтернету. Застосунок доступний для всіх версій Аndroid, починаючи з 5.1 та для всіх версій iOS. 

Аndroid-версія гри вже в магазині додатків Google Play (шукати поле "Українська революція"). ІОS-версія розміщена в магазині додатків Аpple store за посиланням

 

Начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд проанонсував відкриття меморіального барельєфу Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі у Києві, що відбудеться 21 січня о 12:00 за адресою вулиця Симона Петлюри, 2/4. 

"Відкриття меморіального барельєфу є лише початковим етапом вшанування Головного Отамана в українській столиці. Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – говорить Павло Подобєд.

 Тарас Компаніченко

До 100-річчя Соборності вийшов аудіо-альбом "Пісні Української революції" – спільний проект Інституту, Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Соборності.

До альбому увійшли пісні, написані в добу 1917-1921 років. Автори більшості цих пісень – це класики української літератури, такі як Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.