У Запорізькій області відкрили меморіальну дошку українським підпільникам

З нагоди Дня Соборності України у селі Новотроїцьке Бердянського району урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь Української демократичної народної партії, що діяла у селі з 1925 по 1929 рік під керівництвом голови сільради Івана Миронця.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото: ЗОДА

Після поразки Української революції це була єдина підпільна організація в області. Про неї громадськість дізналася завдяки працям історика Юрія Щура.

До учасників заходу звернувся заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олександр Зубченко.

"Завдяки політиці відродження національної пам’яті, що проводиться Президентом та Урядом, ми повертаємо забуті та заборонені сторінки своєї історії, дізнаємося імена земляків, які боролися за свободу рідної землі", - підкреслив Олександр Зубченко.

Довідково. Патріотичне підпілля виникло на базі осередку "Просвіти", який утворили 1917 року місцеві вчителі, юнаки та дівчата, що навчалися у Бердянську. Організація нараховувала до 20 осіб.

Найбільш активними були Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Активний зв’язок вони підтримували із уродженцем села, урядовцем часів Гетьманату Петром Вербецьким.

 Фото: ЗОДА

Гуртки однодумців також з’явилися у Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську народну республіку.

Проте втілитися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Родини засуджених виселяли до Сибіру, із подворних книг багато прізвищ зникло назавжди.

Почесне право відкрити інформаційну дошку надали місцевим школярам, а пам’ять загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.