У столиці відкрили першу меморіальну дошку Дмитру Донцову. ФОТО

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» відкрили першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

"Без постаті Дмитра Донцова неможливо уявити українське ХХ століття. Його ідеї витворили в суспільній свідомості образ героя нового типу – безкомпромісного і шляхетного. Ці ідеї одних надихали на боротьбу, інших – лякали.

Попри те і сьогодні постать Дмитра Донцова, його творча спадщина є актуальною. Настанови Донцова, його критерії "провідної верстви" – еліти, розуміння державного і суспільного обов’язку, інтересів держави мали б посісти важливе місце і у сьогоднішній суспільній думці", – сказав на відкритті заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

 Фото: УІНП

Автором пам’ятної дошки є український скульптор Володимир Цісарик. Пам’ятну таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

 Фото: УІНП

Голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді Юрій Сиротюк говорить: "100 років тому Дмитро Донцов розумів важливість інформаційної та світоглядної війни, очоливши Українську телеграфну агенцію – прообраз нинішнього "Укрінформу". Показово, що саме журналіст "Укрінформу" Роман Сущенко нині перебуває в московському полоні.

Згодом Донцов, створивши ідеологію волевого націоналізму, виховав ціле покоління, яке не можливо було зламати фізично, ні переконати ідеологічно. Донцовський тип людини – мудрої, мужньої і шляхетної – це те, що нині потрібно Україні".

 Фото: УІНП

"Український націоналізм без Донцова – наче український консерватизм без Липинського – щось абсолютно незбагненне, немислиме, зрештою абсолютно неможливе.

Дмитро Донцов не просто зробив визначний внесок у формування певної політичної доктрини – він озвучив ідеї, які народили епоху, що відома нам як Другі Визвольні змагання", – переконаний начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

"Сьогодні мислитель і журналіст Дмитро Донцов повертається до Києва. Символічно і важливо, що він повертається саме до будинку колишнього Українського Телеграфного Агентства, яке очолював у 1918-му році, і яке є історичним попередником УНІА "Укрінформ". Неймовірним є усвідомлення того, які люди та імена стояли за Укрінформом та вплинули на нього", – висловився директор УНІА "Укрінформ" Олександр Харченко.

 Фото: УІНП

На відкритті також були присутні: освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст, автор монографії "Дмитро Донцов: ідеологічний портрет" Сергій Квіт, який прочитав коротку лекцію про Донцова, а також Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька"; Віктор Рог – головний редактор тижневика "Шлях перемоги", громадськість.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.