У столиці відкрили першу меморіальну дошку Дмитру Донцову. ФОТО

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» відкрили першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

"Без постаті Дмитра Донцова неможливо уявити українське ХХ століття. Його ідеї витворили в суспільній свідомості образ героя нового типу – безкомпромісного і шляхетного. Ці ідеї одних надихали на боротьбу, інших – лякали.

Попри те і сьогодні постать Дмитра Донцова, його творча спадщина є актуальною. Настанови Донцова, його критерії "провідної верстви" – еліти, розуміння державного і суспільного обов’язку, інтересів держави мали б посісти важливе місце і у сьогоднішній суспільній думці", – сказав на відкритті заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

 Фото: УІНП

Автором пам’ятної дошки є український скульптор Володимир Цісарик. Пам’ятну таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

 Фото: УІНП

Голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді Юрій Сиротюк говорить: "100 років тому Дмитро Донцов розумів важливість інформаційної та світоглядної війни, очоливши Українську телеграфну агенцію – прообраз нинішнього "Укрінформу". Показово, що саме журналіст "Укрінформу" Роман Сущенко нині перебуває в московському полоні.

Згодом Донцов, створивши ідеологію волевого націоналізму, виховав ціле покоління, яке не можливо було зламати фізично, ні переконати ідеологічно. Донцовський тип людини – мудрої, мужньої і шляхетної – це те, що нині потрібно Україні".

 Фото: УІНП

"Український націоналізм без Донцова – наче український консерватизм без Липинського – щось абсолютно незбагненне, немислиме, зрештою абсолютно неможливе.

Дмитро Донцов не просто зробив визначний внесок у формування певної політичної доктрини – він озвучив ідеї, які народили епоху, що відома нам як Другі Визвольні змагання", – переконаний начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

"Сьогодні мислитель і журналіст Дмитро Донцов повертається до Києва. Символічно і важливо, що він повертається саме до будинку колишнього Українського Телеграфного Агентства, яке очолював у 1918-му році, і яке є історичним попередником УНІА "Укрінформ". Неймовірним є усвідомлення того, які люди та імена стояли за Укрінформом та вплинули на нього", – висловився директор УНІА "Укрінформ" Олександр Харченко.

 Фото: УІНП

На відкритті також були присутні: освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст, автор монографії "Дмитро Донцов: ідеологічний портрет" Сергій Квіт, який прочитав коротку лекцію про Донцова, а також Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька"; Віктор Рог – головний редактор тижневика "Шлях перемоги", громадськість.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.