Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

У Санкт-Петербурзі, Росія, відбувся військовий парад на честь 75-ї річниці звільнення міста від блокади військами німецького Вермахту.

27 січня Дворцовою площею міста промарширували понад 2,5 тисяч силовиків і пройшло біля 80 одиниць техніки, передає ТАСС.

 Усі фото: Петро Ковальов/ТАСС

Військовики, вдягнені в однострої Червоної армії зразка 1940-х років, несли штандарти фронтів і з’єднань, які брали участь у боях Другої світової війни, державний прапор РФ, прапори Перемоги, Збройних сил Росії та міста Санкт-Петербурга.

 
 

У параді брали участь курсанти військових вишів, вихованці Нахімовського і Суворовського училищ, кадетського корпусу, Кронштадського морського кадетського військового корпусу, загін військово-патріотичного руху "Юнармії" тощо.

Механізовану колону, куди входила здебільшого сучасна військова техніка російської армії, очолював радянський танк Т-34. На фото також засвітилися також автомобілі часів Другої світової війни "Студебекер", "ЗіС-5", "Газ-67" тощо.

 

Заврешився парад прольотом шести винищувачів.

ДОВІДКА:

Блокада Ленінграда (нині — Санкт-Петербург) військами групи армій "Північ" тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року. У цей час місто отримувало постачання харчами лише через транспортну магістраль, прокладену через Ладозьке озеро ("Дорога життя"). Упродовж блокади від голоду, холоду, бомбардувань та артилерійських обстрілів загинуло біля 1,5 млн мешканців.

Читайте  також:

Литва може застосувати санкції проти російських каналів за знеславлення борців за незалежність

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.