Британські лінгвісти стверджують, що розшифрували написи Фестського диска

Британський лінгвіст Гарет Оуенс та професор фонетики з Оксфордського університету Джон Коулмен 10 років розшифровували написи на Фестському диску.

За словами вчених, текст на диску є ліричним гімном мінойській богині.

Про це повідомляє грецьке видання Еkathimerini (H KAΘHMEPINH).

Диск знайшли під час розкопок на місці палацу Фест у 1908 році. Його датують 1700 роком до н. е., на який припадає кінець середнього періоду Мінойської цивілізації Бронзової доби.

 

Зараз Фестський диск є центральним об’єктом експозиції Археологічного музею Іракліону в Греції.

Експерти намагалися зрозуміти написи на диску десятиліттями, але Оуен і Коулмен твердять, що вони можуть прочитати тепер 99% тексту. 

За словами Оуена, текст можна описати як "біблію Мінойського Криту".

Результати 10-річного дослідження презентують 10 лютого в Кембридзькому університеті під час лекції "Від лінійного письма Б до Фестського диска".

Як повідомлялося, вчені дослідили, що неандертальці вміли користуватися метальною зброєю.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище