Чим пахла Клеопарта: вчені відтворили давньоєгипетьський парфум

Зовнішність єгипетської цариці Клеопатри (правила у 51–30 роках до Р.Х.) могла і не вражати чоловіків наповал, але аромат її парфумів — напевно.

Про це повідомляє WAS.Media

Одна із багатьох реконструкцій зовнішнього вигляду Клеопатри
Одна із багатьох реконструкцій зовнішнього вигляду Клеопатри
Джерело: http://thiswas.ru

Мов царський трон, сіяла над водою

її галера, золотом покрита;

Вітрила пурпуром цвіли пахучим,

Аж вітер млів з жаги до них, і весла

Сріблясті влад торкалися води

Під звуки флейт, за ними хвильки бігли,

Немов закохані.

Так англійський поет Вільям Шекспір описував прибуття Клеопатри на зустріч з римським полководцем та її майбутнім чоловіком Марком Антонієм в трагедії "Антоній і Клеопатра".

Сам Марк Антоній покінчив життя самогубством після того, як його політичний опонент Октавіан Август взяв Олександрію. Його прикладу послідує і Клеопатра.

Легенді про пахощі корабля єгипетської цариці можна сміливо повірити — в серпні 2019 року вчені Гавайського університету підтвердили, що давньоєгипетські парфуми були досить сильними й пряними, аби діяти з дальньої дистанції.

Під час розкопок античного єгипетського міста Тмуіт (засноване 4500 року до Р.Х.), який знаходиться в дельті Нілу, археологи виявили цілу парфумерну фабрику. Залишки печей, скляні флакони, глиняні амфори, яким більше 2 тисяч років, вказують на те, що виробництво тут кипіло.

Виробництво парфумів, вапняк, фрагмент з давньоєгипетської гробниці 4 століття до Р. Х.
Виробництво парфумів, вапняк, фрагмент з давньоєгипетської гробниці 4 століття до Р. Х.
Джерело: Wikimedia Commons

На черепках деяких посудин збереглися рештки речовин. Додавши до результатів їхніх аналізів дані з давнього фармакологічного трактату De Materia Medica, вдалося дізнатися головні інгредієнти єгипетського парфуму.

Основою аромату була мирра — смола, яку добувають з ароматної кори дерев сімейства бурзерових. Сама по собі мирра має сильний запах, але до неї ще підмішували кардамон, оливкову олію і корицю.

Таким був основний склад двох популярних ароматів часів Клеопатри — мендезіанського і метопіанського, названих на честь стародавніх міст, які знаходилися недалеко від парфумерної фабрики в Тмуіті.

"Запах дуже приємний, хоча, ймовірно, він тримається трохи довше, ніж сучасні аромати", — зазначає один з авторів дослідження Роберт Літтман.

Єгипетські мініатюрні скляні посудини, приблизно 1550-1307 рр. до Р.Х. Ці посудини використовувалися для зберігання парфумованих мазей, ароматичних масел і косметики
Єгипетські мініатюрні скляні посудини, приблизно 1550-1307 рр. до Р.Х. Ці посудини використовувалися для зберігання парфумованих мазей, ароматичних масел і косметики
Фото: PericlesofAthens / CC BY-SA 3.0

За текстурою древній парфум був як рідке масло. Його використовували в ритуальних цілях, втирали в шкіру й волосся.

Чи саме так пахла Клеопатра?

Вчені точно відповісти не можуть, адже у неї була своя особиста парфумерна майстерня, де аромати створювали індивідуально для цариці. Але цілком можливо, що основою її парфумів були всі ті ж мирра, оливкова олія та кардамон.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.