Археологічна сенсація Греції: найстарший писемний уривок "Одіссеї"?

У Греції під час археологічного розкопу на початку липня знайшли глиняну табличку з текстом "Одіссеї" Гомера. Вона може виявитися найстаршою писемною пам’яткою цього твору.

Про це заявив міністр культури Греції, передає Бі-Бі-Сі.

Табличку, яку датують римською добою, знайшли поруч із руїнами Храму Зевса в античному м. Олімпія. Вона містить 13 віршів поеми, у яких ідеться про пригоди головного героя Одіссея після загибелі Трої.

Перш, ніж поему, написану в VIII столітті до н. е., почали фіксувати на таких табличках, її поширювали усно.

 

У таблиці, яку знашли грецькі та німецькі науковці, міститься 13 віршів з 14-ї рапсодії "Одіссеї", у яких Одіссей звертається до свого друга Евмея

EPA

Дату таблички ще треба уточнити, проте, як заявило грецьке міністерство, те, що її знайшли вже є "видатним археологічним, епіграфічним, літературним і історичним явищем".

Розкопки тривали три роки, перш, ніж археологи знайшли табличку.

Еіпчна поема "Одіссея" давньограцького поета Гомера розповідає історію царя Ітаки Одіссея, який провів 10 років у мандрах, щоб дістатися додому після участі в розгромі царства Трої.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка