Музей лемківської культури в Польщі буде відкритий і в 2019 році

Музей лемківської культури в Польщі з лютого знову прийматиме відвідувачів.

Про це повідомляє газета Об’єднання українців у Польщі "Наше слово" з посиланням на сторінку закладу у "Фейсбуці".

Музей лемківської культури розташовуєтья в с. Зиндранова Підкарпатського воєводства.

Питання про роботу музею у 2019 році було врегульоване під час зустрічі представників Ради товариства розвитку Музею лемківської культури з керівництвом Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі 23 січня.

Фото: FB Музей Лемківской Культуры 

Розклад роботи музею в 2019 році буде таким:

Лютий: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00
Березень: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Квітень: лише по суботах і неділях з 8:00 до 16:00 (без урахування 21 квітня).
Травень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (за винятком 3 травня).
Червень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 20 червня).
Липень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Серпень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 15 серпня).
Вересень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Жовтень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Листопад: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Грудень: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00.

Раніше функціонування музею у 2019 році було під питанням, оскільки у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації планувало урізати фінансування.

ДОВІДКА:

Музей Лемківської культури в с. Зиндранова заснував в 1968 році корінний мешканець Зиндранови – Теодора Ґоча. До сьогодні його діяльність спрямовувалася на збереження, захист для майбутніх поколінь матеріальної та духовної культури лемків і Лемківщини.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище