Музей лемківської культури в Польщі буде відкритий і в 2019 році

Музей лемківської культури в Польщі з лютого знову прийматиме відвідувачів.

Про це повідомляє газета Об’єднання українців у Польщі "Наше слово" з посиланням на сторінку закладу у "Фейсбуці".

Музей лемківської культури розташовуєтья в с. Зиндранова Підкарпатського воєводства.

Питання про роботу музею у 2019 році було врегульоване під час зустрічі представників Ради товариства розвитку Музею лемківської культури з керівництвом Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі 23 січня.

Фото: FB Музей Лемківской Культуры 

Розклад роботи музею в 2019 році буде таким:

Лютий: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00
Березень: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Квітень: лише по суботах і неділях з 8:00 до 16:00 (без урахування 21 квітня).
Травень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (за винятком 3 травня).
Червень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 20 червня).
Липень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Серпень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 15 серпня).
Вересень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Жовтень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Листопад: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Грудень: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00.

Раніше функціонування музею у 2019 році було під питанням, оскільки у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації планувало урізати фінансування.

ДОВІДКА:

Музей Лемківської культури в с. Зиндранова заснував в 1968 році корінний мешканець Зиндранови – Теодора Ґоча. До сьогодні його діяльність спрямовувалася на збереження, захист для майбутніх поколінь матеріальної та духовної культури лемків і Лемківщини.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.