In memoriam. Помер відомий краєзнавець Дмитро Малаков. ДОПОВНЕНО

Відомого столичного історика не стало дев'ятого січня

Про це повідомляє "День" з посиланням на сторінку у Facebook краєзнавця Віктора Киркевича.

 Фото звідкритих джерел

"Пішов з життя кращий: друг, вчений, краєзнавець, музейник, просвітитель, книгознавець ... і просто прекрасна людина Дмитро Малаков ... Його книга "По Брацлавщині", вже тоді показала мені, як потрібно писати про рідний край, про дорогих твоєму серцю і душі місцях", - пише Киркевич.

Дмитро Малаков був членом Національної спілки краєзнавців України, лауреатом Премії імені Дмитра Яворницького.

Народився 13 жовтня 1937-го у родині службовців у Києві. Під час окупації міста перебував у дитячих будинках на Солом'янці, Керосинній та у Ворзелі.

1960-го закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). Працював за фахом у системі Київенерго, згодом на заводі "Арсенал" у Києві.

20 років працював у Музеї історії Києва, був заступником директора музею.

Прощання із Дмитром Малаковим відбудеться у п'ятницю 11 січня об 11:00 на Байковому цвинтарі у Крематорії.

Адреса: вулиця Байкова, 16.

Про це стало відомо від родини покійного. 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".