Центральний османський архів відкрив українським історикам середньовічні реєстри — сходознавець

Українські науковці отримали змогу працювати у турецьких архівах, що дає можливість вивчати документи, які стосуються українсько-турецьких відносин та історії України, з першоджерел.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла філолог-сходнознавець, викладач Стамбульського університету Ірина Дрига.

"Центральний османський архів розкрив нам середньовічні реєстри  "джиз’є", що проливають нове світло на історію населення приазовських степів. Підготовка та отримання Томоса полегшила доступ до фондів Вселенського Патріархату з рідкісними пам’ятками лексикографії" повідомила науковець.

Доцент Ірина Дрига — філолог-сходознавець, викладач Стамбульського університету

Вона також розповіла, що в науковій роботі українцям допомагають недоступними в Україні джерелами та консультаціями інші наукові та освітні осередки, зокрема інститут Тюркіят Стамбульського університету, Центр грецької культури при консульстві Греції та Німецький інститут в Стамбулі.

Проте, за словами Дриги, відділенню української мови та літератури кафедри слов’янських мов та літератур факультету літератури дуже не вистачає історичної бібліотеки.

"А ще більше ми потребуємо зараз текстів української літератури, починаючи від Літопису руського та галицько-волинського до бібліотеки української літератури ХХІ ст. Мріємо про серію "Бібліотека української літератури", що виходила з 1982 року. Крім далеко не всіх творів Тараса Шевченка, Лесі Українки та Ліни Костенко, немає допоки практично нічого"поскаржилася викладач.

На згаданому відділенні української мови та літератури навчаються понад 40 студентів. Фахова програма передбачає, окрема, курс давнього періоду історії й культури України.

Нагадаємо, колишнього директора Державного архіву Чернівецької області засудили на 5 років позбавлення волі зі звільненням від покрання через важку хворобу.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.