Центральний османський архів відкрив українським історикам середньовічні реєстри — сходознавець

Українські науковці отримали змогу працювати у турецьких архівах, що дає можливість вивчати документи, які стосуються українсько-турецьких відносин та історії України, з першоджерел.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла філолог-сходнознавець, викладач Стамбульського університету Ірина Дрига.

"Центральний османський архів розкрив нам середньовічні реєстри  "джиз’є", що проливають нове світло на історію населення приазовських степів. Підготовка та отримання Томоса полегшила доступ до фондів Вселенського Патріархату з рідкісними пам’ятками лексикографії" повідомила науковець.

Доцент Ірина Дрига — філолог-сходознавець, викладач Стамбульського університету

Вона також розповіла, що в науковій роботі українцям допомагають недоступними в Україні джерелами та консультаціями інші наукові та освітні осередки, зокрема інститут Тюркіят Стамбульського університету, Центр грецької культури при консульстві Греції та Німецький інститут в Стамбулі.

Проте, за словами Дриги, відділенню української мови та літератури кафедри слов’янських мов та літератур факультету літератури дуже не вистачає історичної бібліотеки.

"А ще більше ми потребуємо зараз текстів української літератури, починаючи від Літопису руського та галицько-волинського до бібліотеки української літератури ХХІ ст. Мріємо про серію "Бібліотека української літератури", що виходила з 1982 року. Крім далеко не всіх творів Тараса Шевченка, Лесі Українки та Ліни Костенко, немає допоки практично нічого"поскаржилася викладач.

На згаданому відділенні української мови та літератури навчаються понад 40 студентів. Фахова програма передбачає, окрема, курс давнього періоду історії й культури України.

Нагадаємо, колишнього директора Державного архіву Чернівецької області засудили на 5 років позбавлення волі зі звільненням від покрання через важку хворобу.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".