Центральний османський архів відкрив українським історикам середньовічні реєстри — сходознавець

Українські науковці отримали змогу працювати у турецьких архівах, що дає можливість вивчати документи, які стосуються українсько-турецьких відносин та історії України, з першоджерел.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла філолог-сходнознавець, викладач Стамбульського університету Ірина Дрига.

"Центральний османський архів розкрив нам середньовічні реєстри  "джиз’є", що проливають нове світло на історію населення приазовських степів. Підготовка та отримання Томоса полегшила доступ до фондів Вселенського Патріархату з рідкісними пам’ятками лексикографії" повідомила науковець.

Доцент Ірина Дрига — філолог-сходознавець, викладач Стамбульського університету

Вона також розповіла, що в науковій роботі українцям допомагають недоступними в Україні джерелами та консультаціями інші наукові та освітні осередки, зокрема інститут Тюркіят Стамбульського університету, Центр грецької культури при консульстві Греції та Німецький інститут в Стамбулі.

Проте, за словами Дриги, відділенню української мови та літератури кафедри слов’янських мов та літератур факультету літератури дуже не вистачає історичної бібліотеки.

"А ще більше ми потребуємо зараз текстів української літератури, починаючи від Літопису руського та галицько-волинського до бібліотеки української літератури ХХІ ст. Мріємо про серію "Бібліотека української літератури", що виходила з 1982 року. Крім далеко не всіх творів Тараса Шевченка, Лесі Українки та Ліни Костенко, немає допоки практично нічого"поскаржилася викладач.

На згаданому відділенні української мови та літератури навчаються понад 40 студентів. Фахова програма передбачає, окрема, курс давнього періоду історії й культури України.

Нагадаємо, колишнього директора Державного архіву Чернівецької області засудили на 5 років позбавлення волі зі звільненням від покрання через важку хворобу.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.