1 лютого 1919

Архів з'ясував долі захисників УНР, загиблих під Києвом у 1919-му

Працівники Центрального державного історичного архіву України в Києві з’ясували обставини бою куренів Армії УНР в 1919 році на Київщині.

1 лютого 1919 року в містечку Літки Остерського повіту Чернігівської губернії (тепер село Літки Броварського району Київської області) відбувся бій 1-го та 2-го Чорноморських куренів Армії УНР проти більшовицьких військ.

Це випливає з дослідження метричних книг православної Троїцької церкви Літок, яке провели працівники архіву.

 Метрична книга Троїцької церкви. Джерело: Центральний державний історичний архів України (Києві), ф. 2011, оп. 2, спр. 250, арк. 82

Тоді загинуло 16 козаків Армії УНР, яких поховали в братській могилі 4 лютого 1919 року. Імовірно, українські війська билися проти радянського 1-го  Богунського полку Миколи Щорса, який наступав на Київ і ввійшов до міста 5 лютого.

З-поміж 16-х захисників України вдалося відчитати імена лише двох. Це – Олександр Коротенко з Васильківського повіту Київської губернії та 25-річний Анатолій Іванович Кисловський з міста Прилуки Полтавської губернії (нині Чернігівської області).

 Аркуші 82 зв-83, на яких записано про загибель козаків Армії УНР у Літках. Для збільшення тисніть тут

Втрати червоноармійців у метричних книгах не зафіксовані.

Як повідомляють в ЦДІАК, раніше вважалося, що бій у Літках стався 21 січня (3 лютого) 1918 року між юнкерами 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького та червоними військами Муравйова після бою під Крутами.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.