У Варшаві відкрили меморіальну дошку на честь Військової місії УНР. ФОТО

13 лютого у Варшаві урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку, в якому в 1920 році діяли Військова секція при Дипломатичній місії і Військова місія Української Народної Республіки.

Дошку встановили на будівлі колишнього готелю "Польський" за адресою вулиця Длуга (Długa), 29, що в центрі міста, передає видання українців у Польщі "Наше слово".

 

Участь у події взяв міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр культури та національної спадщини Польщі Пйотр Глінський, мер Варшави Рафал Тшасковський, посол України в Польщі Андрій Дещиця. Серед присутніх – голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, дипломат Микола Ярмолюк, посол Польщі в Україні Ян Пекло.

 Фото: FB Андрій Дещиця

Це перша така пам’ятна таблиця у польській столиці. Подібна меморіальна дошка знаходиться в Гданську на будинку, в якому у 20-х роках діяло Генеральне консульство УНР.

Доцент КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат істориних наук Андрій Руккас зауважив, що напис на дошці неточний, адже на вулиці Длугій розташовувалися Військова секція і Військова місія лише з 1920 року. До того Військова секція перебувала в готелі "Саський" на вулиці Козій. 

"Тому згадка у тексті про 1919 рік і Місію недоречна з двох причин – не було Місії, а секція функціонувала в іншому місці", – написав історик у "Фейсбуці".

ДОВІДКА:

Від грудня 1919 року в Варшаві діяла Військова секція при Дипломатичній місії УНР, яка з лютого 1920 року розміщувалася в готелі "Польський". У липні 1920 року секцію реорганізували в самостійну Військову місію УНР, яка діяла до листопада того ж року.

Як повідомлялося, архів з’ясував обставини бою Армії УНР в 1919 році у Літках на Київщині.

У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.