70% українців шанують пам'ять про Майдан — соцопитування

Через 5 років після Революції Гідності українці вважають, що події Майдану треба вшановувати і це має бути меморіал та музей.

На цьому наголосив під час презентації соціологічного дослідження генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, повідомляє Укрінформ.

"Формування політики історичної пам’яті, її запровадження у комеморативних практиках має ґрунтуватися зокрема й на чіткому розумінні суспільних уявлень, настроїв і запитів. Саме тому ми, створюючи меморіально-музейний простір, ініціювали проведення соціологічного дослідження про сприйняття українцями подій і суб’єктів Революції Гідності та шляхи вшанування... Показово, що понад 70% опитаних вважає, що події Майдану варто вшановувати, а до десяти найочікуваніших форм увічнення ввійшло створення Меморіалу (48%) та Музею (42%)" розповів Ігор Пошивайло.

Як зазначила керівник Українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ" Наталя Зайцева-Чіпак, 49% опитаних вважають, що Революція Гідності була усвідомленою боротьбою за захист своїх прав. 35% вважають, що це була боротьба за незалежність України.

Значно менше респондентів надають негативного значення цим подіям, вважаючи, що це був переворот  за підтримки опозиції (17%) або Заходу (15%). 13% вважають, що революція була результатом домовленості олігархічних кіл. Тобто домінуюче сприйняття Революції Гідності є позитивним фактом.

"Майже 70% вважають, що Революція Гідності мала характер загальнонаціонального протесту, що це не був поділ за регіонами. Лише 16% вважають, що це було не так" підкреслила соціолог.

За її словами, також є позиція, що революція стала можливою завдяки підтримці киян. І роль киян визнається дуже вагомою — 67% мешканців України вважають, що кияни своєю допомогою — волонтерством, особистою участю в Майдані — додали масовість і можливість відбутися цьому явищу як такому.

"66% вважають, що Майдан підтримали різні соціальні прошарки суспільства — що це були люди різного рівня освіти, різного рівня доходу. 64% вважають, що революція стала можливою завдяки солідарності різних регіонів України. І дослідження показало дуже цікавий тренд - що ми не можемо говорити про те, що якісь регіони підтримали революцію, а якісь ні. Ми побачили, що її підтримали в Центрі і на Заході більшою мірою, але на Сході і на Півдні більшою мірою підтримали жителі великих міст і меншою — містечок. Тому не можна говорити про розкол країни",  сказала Зайцева-Чіпак.

Відповідно до дослідження, передумовами виходу людей на Майдан стали узурпація влади (38%), погіршення економіки та корупція (по 28%), а його причинами  побиття студентів (55%) та відмова від євроінтеграції (47%).

Дослідження провів Український центр вивчення громадської думки "Соціоінформ". Воно складалося з опитування 2000 респондентів, а також із роботи з відібраними 10-ма фокус-групами в різних містах, містечках та селах. Це дало змогу не тільки зібрати статистичні дані, а й збагнути причини та мотивацію відповідей.

Період опитування  з 11 по 18 грудня 2018 року. Вибірка репрезентативна за типом поселення, віковою та гендерною структурою кожної області. Похибка даних становить не більше 2,5%.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".