Апеляція по скіфському золоту в Амстердамі планується на березень

Скарга окупаційної влади Криму на рішення суду Амстердама щодо повернення колекції скіфського золота до України буде розглядатися в березні.

Про це повідомив міністр юстиції України Павло Петренко, передає портал "Забута спадщина".

 Фото: "Забута спадщина"

"Сьогодні можу вперше анонсувати слухання великої справи, яку розпочало Міністерство юстиції в Амстердамі щодо українського скіфського золота, яке було викрадено окупантами.

Зараз воно знаходиться на території Нідерландів, і ми виграли першу інстанцію в Амстердамі, де суд визнав, що ці цінності є українськими. 11-12 березня поточного року буде слухання в апеляційній інстанції", - зазначив він.

При цьому Петренко наголосив, що особисто представлятиме нашу країну на слуханні. "Ми маємо чітку юридичну позицію, я буду представляти інтереси уряду у цьому процесі, і дуже розраховую, що це буде чергове рішення на користь України у юридичній війні з державою-агресором", - сказав він.

Дивіться також:

Скіфське золото в Амстердамі. Як Україна бореться за повернення скарбів

Суд щодо "скіфського золота". Шанси сторін на тлі міжнародного права

Все за темою "Скіфи"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.