Алею Героїв Небесної Сотні прикрасили тисячі паперових ангелів

Вчора, в п’яту річницю початку розстрілів на Майдані учасників Революції Гідності, Алею Небесної Сотні в Києві прикрасили тисячі паперових ангеликів. Саме так уже вкотре кияни вшанували пам’ять жертв розстрілу 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

Ініціатором тихої акції "Ангели пам‘яті" традиційно виступила відома співачка та волонтерка Анжеліка Рудницька та мистецька агенція "Територія А". Цьогоріч її підтримали Музей Революції Гідності та Центр фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Шевченка. А також сотні киян, які самі і з дітьми вирізали паперові фігурки та принесли їх на акцію.

За словами Анжеліки Рудницької, з кожним роком масштаби акції зростають. "Коли ми прийшли перший раз розвісити ангелів, ми практично всі були між собою знайомі. А зараз я багатьох із тих, хто прийшов, навіть не знаю.

Але я бачу: якщо в руках є ангели, то це наші люди. Приходять школярі, приходять старші люди. До неї може долучитися кожен, вирізавши з паперу фігурку ангела і повісивши на дерево біля свого будинку. Ми назвали нашу акцію тихою, бо справжня пам’ять не потребує зайвих слів і пояснень. Як і молитва", - зазначила активістка.

Цього року тиха акція "Ангели пам’яті" вперше вийшла за межі України. Якщо минулого року до неї приєдналися лише Рівне і Коломия, то нині вона відбулася в усіх містах Львівщини та Луганщини, багатьох обласних центрах, а також у Польщі, Туреччині, Латвії, США, Греції, Франції.

"Акція уже живе своїм життям і я навіть не знаю точної кількості міст, які приєдналися до нас", - зізнається Анжеліка Рудницька.

Серед учасників акції були батьки загиблих героїв, свідки тих подій, бійці добровольчих батальйонів та ЗСУ. Тиха акція "Ангели пам’яті" стала однією з перших із низки заходів, приурочених до 5-ї річниці Небесної Сотні.

Детальніше з переліком усіх заходів можна ознайомитися на сайті Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності або на його сторінці в мережі "Фейсбук".

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.