У США помер моряк, який став відомим завдяки фото «Поцілунок на Таймс-Сквер»

У віці 95 років помер моряк Джордж Мендонса, який зображений на відомому фото часів Другої світової війни «Поцілунок на Таймс-Сквер».

Про це повідомляє Громадське із посиланням на NBC.

 Автором фото на Таймс-Сквер вважається фотокореспондент журналу Life Альфред Ейзенштадт

В останні роки чоловік жив в будинку для літніх людей в Мідлтауні у США, у нього була серцева недостатність.

Дочка Мендонса розповіла, що її батько дуже пишався знімком і довгі роки фотографія була для нього "важливою частиною його життя".

Знімок був зроблений 14 серпня 1945 року в день перемоги над Японією. Те, що на фото зображений саме Мендонса, згодом підтвердила система розпізнавання осіб.

В інтерв'ю журналістам Мендонса розповідав, що у день, коли було зроблене фото, перебував у відпустці, і, почувши про закінчення війни пішов на площу. Побачивши медсестру, він "відчув необхідність" поцілувати її, зазначав чоловік.

 Джордж Мендонс

Фото: NBC 

Дівчина на фото — Грета Циммер Фрідман. Вона померла у 2016 році у віці 93 років. Після закінчення війни вона і Мендонса подружилися і обмінювалися листівками, однак вони ніколи не були парою.

Фото за участю Мендонса і Фрідман стало своєрідним символом перемоги у Другій світовій війні.

Читайте також:

"Прапор над Іводзімою": історія однієї фотографії

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.