ГПУ ЗАВЕРШИЛА СЛІДСТВО У СПРАВІ РОЗСТРІЛУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ - ЛУЦЕНКО

Генеральна прокуратура України завершила досудове слідство у справі розстрілів протестувальників на Майдані в лютому 2014 року й готова передати справу до суду. Обвинуваченим загрожує довічне позбавлення волі.

Про це в ефірі телеканалу "Прямий" у ток-шоу "Ехо України" заявив генеральний прокурор Юрій Луценко.

"Ми завершили досудове слідство щодо винних у розстрілах на Майдані. Ми маємо всі докази для передачі в суд, у тому числі, наукову незалежну експертизу про те, що команди Януковича, голови СБУ Якименка, керівника МВС Захарченка та їхніх підлеглих привели до розстрілу мирних людей на Майдані", - розповів Луценко.

Генпрокурор зазначив, що стаття, за якою звинувачують колишнє керівництво держави, передбачає довічне ув'язнення.

"Крім тих 150 діячів силових структур, які зараз знаходять на лаві підсудних за насилля на Майдані, заочно добавляться ще півтора десятка на чолі з Януковичем та керівниками силових структур, винних у відданні злочинного наказу," - пояснив Луценко.

Поступ у розслідуваннях справ Майдану відборажений в інфографіці від Генеральної прокуратури України:

 
 
 
 
 

Нагадаємо, 24 січня 2019 року екс-президента України Віктора Януковича, який утік до Росії внаслідок протестів Революції гідності 2013-2014 років, заочно засудили на 13 років ув'язнення за звинуваченням у державній зраді. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.