Голова УІНП прозвітував за 2018 рік і презентував новий сайт Інституту

100-річчя Української революції 1917–1921 років, 85-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні, 80-ті роковини Великого терору, збереження пам’яті про протести 2013–2014 років, забезпечення функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні, популяризація історії України та подолання історичних міфів – такими були пріоритети діяльності Інституту в 2018-му році.

"В Україні помітне суттєве зростання суспільного попиту на історію. Тому нашим завданням минулого року було задовольнити його якісними популярним продуктом  книгами, виставками, іграми, відео-та аудіо контентом. При цьому ми зосередилися на темах минулого, які в епіцентрі інформаційної війни з Росією. Певні, що поширюючи серед українців історичні знання ми скорочуємо можливості російської пропаганди, обеззброюємо її", — сказав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович 22 лютого в інформаційній агенції Укрінформ.

У 2018 році Інститут видав 22 книги, брошури та інші інформаційно-просвітницькі матеріали загальним накладом 40850 примірників. Створив 11 комплектів інформаційно-просвітницьких стендів, з них 3 комплекти вуличних виставок та 8 комплектів для експонування у приміщеннях, а також організував експонування в усіх областях України 3-х фотодокументальних виставок.

Водночас Інститут шукає й успішно впроваджує нові методи популяризації історичних фактів, подій і постатей. У 2018 році великий резонанс викликала серія арт-плакатів та настінний календар "Військова еліта Української революції 1917-1921 років".

 Вигляд головної сторінки нового сайт Українського інституту національної пам'яті https://uinp.gov.ua 

Також запущено два освітні ігрові проекти: додаток для смартфонів і планшетів "Українська революція 1917–1921 років" та настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу".

Для використання на уроках історії створено 3 відеолекції, присвячені Українській революції 1917-1921 років, Українській повстанській армії та Голодомору 1932-1933 років. Спільно з "Хореєю Козацькою" випущено аудіо-альбом "Пісні Української революції". Для військовослужбовців Збройних Сил України проводяться лекції з історії ХХ століття.

До 85-х роковин Голодомору 1932–1933 років Інститут провів масштабний Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає". До вшанування долучилася світова громадськість в рамках Всесвітньої акції "Запали свічку пам’яті".

Продовжується робота над збиранням спогадів про актуальні події сучасної історії. У рамках проекту "Усна історія АТО" було записано 30 спогадів капеланів-учасників АТО та 55 спогадів учасників АТО та видано збірник спогадів про події АТО "Усна історія російсько-української війни (2014-2018 роки). Вип. 4.".

У рамках проекту "Майдан: усна історія" було записано 16 спогадів родичів Героїв Небесної Сотні та видано збірник спогадів учасників Революції Гідності "Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3. Ч. 2". Книга спогадів про жінок на війні "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної стала лауреатом престижного рейтингу "Книжка року".

Також минулого року розпочато створення Національної комісії з реабілітації, територіальних органів Інституту та заходи для будівництва Музею Революції Гідності та Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Серед планів на 2019 рік пріоритетними напрямками будуть: вшанування подій та постатей Української революції 1917 – 1921 років, популяризація історії українського державотворення та визвольного руху, заходи на вшанування учасників і подій російсько-української війни, подолання російських історичних міфів, розбудова територіальних органів Інституту, а також Національної та обласних комісій з реабілітації тощо.

Під час звіту Володимир В’ятрович презентував новий сайт Інституту - https://uinp.gov.ua - який розпочав роботу 22 лютого 2019 року.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.