Голова УІНП прозвітував за 2018 рік і презентував новий сайт Інституту

100-річчя Української революції 1917–1921 років, 85-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні, 80-ті роковини Великого терору, збереження пам’яті про протести 2013–2014 років, забезпечення функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні, популяризація історії України та подолання історичних міфів – такими були пріоритети діяльності Інституту в 2018-му році.

"В Україні помітне суттєве зростання суспільного попиту на історію. Тому нашим завданням минулого року було задовольнити його якісними популярним продуктом — книгами, виставками, іграми, відео-та аудіо контентом. При цьому ми зосередилися на темах минулого, які в епіцентрі інформаційної війни з Росією. Певні, що поширюючи серед українців історичні знання ми скорочуємо можливості російської пропаганди, обеззброюємо її", — сказав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович 22 лютого в інформаційній агенції Укрінформ.

У 2018 році Інститут видав 22 книги, брошури та інші інформаційно-просвітницькі матеріали загальним накладом 40850 примірників. Створив 11 комплектів інформаційно-просвітницьких стендів, з них 3 комплекти вуличних виставок та 8 комплектів для експонування у приміщеннях, а також організував експонування в усіх областях України 3-х фотодокументальних виставок.

Водночас Інститут шукає й успішно впроваджує нові методи популяризації історичних фактів, подій і постатей. У 2018 році великий резонанс викликала серія арт-плакатів та настінний календар "Військова еліта Української революції 1917-1921 років".

 Вигляд головної сторінки нового сайт Українського інституту національної пам'яті https://uinp.gov.ua 

Також запущено два освітні ігрові проекти: додаток для смартфонів і планшетів "Українська революція 1917–1921 років" та настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу".

Для використання на уроках історії створено 3 відеолекції, присвячені Українській революції 1917-1921 років, Українській повстанській армії та Голодомору 1932-1933 років. Спільно з "Хореєю Козацькою" випущено аудіо-альбом "Пісні Української революції". Для військовослужбовців Збройних Сил України проводяться лекції з історії ХХ століття.

До 85-х роковин Голодомору 1932–1933 років Інститут провів масштабний Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає". До вшанування долучилася світова громадськість в рамках Всесвітньої акції "Запали свічку пам’яті".

Продовжується робота над збиранням спогадів про актуальні події сучасної історії. У рамках проекту "Усна історія АТО" було записано 30 спогадів капеланів-учасників АТО та 55 спогадів учасників АТО та видано збірник спогадів про події АТО "Усна історія російсько-української війни (2014-2018 роки). Вип. 4.".

У рамках проекту "Майдан: усна історія" було записано 16 спогадів родичів Героїв Небесної Сотні та видано збірник спогадів учасників Революції Гідності "Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3. Ч. 2". Книга спогадів про жінок на війні "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної стала лауреатом престижного рейтингу "Книжка року".

Також минулого року розпочато створення Національної комісії з реабілітації, територіальних органів Інституту та заходи для будівництва Музею Революції Гідності та Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Серед планів на 2019 рік пріоритетними напрямками будуть: вшанування подій та постатей Української революції 1917 – 1921 років, популяризація історії українського державотворення та визвольного руху, заходи на вшанування учасників і подій російсько-української війни, подолання російських історичних міфів, розбудова територіальних органів Інституту, а також Національної та обласних комісій з реабілітації тощо.

Під час звіту Володимир В’ятрович презентував новий сайт Інституту - https://uinp.gov.ua - який розпочав роботу 22 лютого 2019 року.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.