Голова УІНП прозвітував за 2018 рік і презентував новий сайт Інституту

100-річчя Української революції 1917–1921 років, 85-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні, 80-ті роковини Великого терору, збереження пам’яті про протести 2013–2014 років, забезпечення функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні, популяризація історії України та подолання історичних міфів – такими були пріоритети діяльності Інституту в 2018-му році.

"В Україні помітне суттєве зростання суспільного попиту на історію. Тому нашим завданням минулого року було задовольнити його якісними популярним продуктом  книгами, виставками, іграми, відео-та аудіо контентом. При цьому ми зосередилися на темах минулого, які в епіцентрі інформаційної війни з Росією. Певні, що поширюючи серед українців історичні знання ми скорочуємо можливості російської пропаганди, обеззброюємо її", — сказав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович 22 лютого в інформаційній агенції Укрінформ.

У 2018 році Інститут видав 22 книги, брошури та інші інформаційно-просвітницькі матеріали загальним накладом 40850 примірників. Створив 11 комплектів інформаційно-просвітницьких стендів, з них 3 комплекти вуличних виставок та 8 комплектів для експонування у приміщеннях, а також організував експонування в усіх областях України 3-х фотодокументальних виставок.

Водночас Інститут шукає й успішно впроваджує нові методи популяризації історичних фактів, подій і постатей. У 2018 році великий резонанс викликала серія арт-плакатів та настінний календар "Військова еліта Української революції 1917-1921 років".

 Вигляд головної сторінки нового сайт Українського інституту національної пам'яті https://uinp.gov.ua 

Також запущено два освітні ігрові проекти: додаток для смартфонів і планшетів "Українська революція 1917–1921 років" та настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу".

Для використання на уроках історії створено 3 відеолекції, присвячені Українській революції 1917-1921 років, Українській повстанській армії та Голодомору 1932-1933 років. Спільно з "Хореєю Козацькою" випущено аудіо-альбом "Пісні Української революції". Для військовослужбовців Збройних Сил України проводяться лекції з історії ХХ століття.

До 85-х роковин Голодомору 1932–1933 років Інститут провів масштабний Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає". До вшанування долучилася світова громадськість в рамках Всесвітньої акції "Запали свічку пам’яті".

Продовжується робота над збиранням спогадів про актуальні події сучасної історії. У рамках проекту "Усна історія АТО" було записано 30 спогадів капеланів-учасників АТО та 55 спогадів учасників АТО та видано збірник спогадів про події АТО "Усна історія російсько-української війни (2014-2018 роки). Вип. 4.".

У рамках проекту "Майдан: усна історія" було записано 16 спогадів родичів Героїв Небесної Сотні та видано збірник спогадів учасників Революції Гідності "Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3. Ч. 2". Книга спогадів про жінок на війні "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної стала лауреатом престижного рейтингу "Книжка року".

Також минулого року розпочато створення Національної комісії з реабілітації, територіальних органів Інституту та заходи для будівництва Музею Революції Гідності та Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Серед планів на 2019 рік пріоритетними напрямками будуть: вшанування подій та постатей Української революції 1917 – 1921 років, популяризація історії українського державотворення та визвольного руху, заходи на вшанування учасників і подій російсько-української війни, подолання російських історичних міфів, розбудова територіальних органів Інституту, а також Національної та обласних комісій з реабілітації тощо.

Під час звіту Володимир В’ятрович презентував новий сайт Інституту - https://uinp.gov.ua - який розпочав роботу 22 лютого 2019 року.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.