АНОНС: Презентація документального видання "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції"

Історії двадцяти трьох міністрів Української Народної Республіки та Української Держави, яких за їхню державницьку діяльність двічі та тричі заарештовували й засуджували більшовики, розкажуть на презентації книги "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" 28 лютого.

Це видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів.

 

У книзі зібрано історії двадцяти трьох міністрів УНР та Української Держави, висвітлюється гірка ціна поразки під час боротьби за незалежність. Урядовців неодноразово, двічі та тричі заарештовували й засуджували за їхню державницьку діяльність під час чотирьох хвиль політичних переслідувань в СРСР.

"Про переважну більшість міністрів було відомо, що їх репресували, однак до цього часу це не розглядалось як репресії проти тих, хто займав міністерські посади періоду Першої незалежності України. Однак аналіз справ показує, що власне один з ключових мотивів, репресій, - це те, що вони намагалися будувати незалежну Україну. Сьогодні дуже важливо, аби кожен із нас усвідомлював, чим може завершитися знехтування другим шансом незалежності для кожного з нас і, в першу чергу, для тих, хто взяв на себе відповідальність управління державними інституціями", — зазначає директор Архіву СБУ Андрій Когут

Видання "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" буде корисним усім, хто цікавиться історією становлення української державності.


28 лютого, четвер, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Організатори: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Галузевий державний архів СБУ, Інститут історії НАН України, Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

Вхід вільний, але кількість місць обмежена.

Прохання зареєструватися за посиланням - http://bit.ly/2NrGlHC

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.