Спецпроект

Чи встановлять скандальний пам’ятник Волинській трагедії у Польщі? Спроба №4

У Команчі (Підкарпатське воєводство) хочуть поставити пам’ятник жертвам Волинської трагедії. Меморіал, який протягом останніх двох років викликає неоднозначну реакцію в суспільстві, вже відмовилися зводити в Ряшеві, Єленій Горі та Торуні.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 Фото: Facebook/Społeczny Komitet Budowy Pomnika „Rzeź Wołyńska" w Jeleniej Górze

Документи щодо зведення пам’ятника жертвам Волинської трагедії до ґміни Команча подала приватна особа з Кракова. З неофіційних джерел, як запевняють у виданні "Наше слово", відомо, що Рада ґміни не прийняла ще жодного рішення у цій справі. У селі проживає 20-30% українців (до виселення у 1947 р. у українське населення нараховувало більше 80% селян).

14-метровий пам’ятник жертвам Волинської трагедії має складатися з трьох елементів. Центральний – орел у короні; на його розпростертих крилах розміщені назви місць, де відбувалися вбивства поляків.

Всередині орла – хрест, у якому знаходиться фігура дитини, настромлена на вила. Унизу – фігури сім’ї з дітьми у вогні, а за ними мають виднітися дитячі голови, настромлені на огорожу.

 Фото: pava-swap.org (Stowarzyszenie Weteranów Armii Polskiej w Ameryce)

Автор монументу – польський скульптор Анджей Пітинський, який протягом останніх сорока років живе і працює в США. Згідно з його задумом, вила є алюзією на державний герб України – тризуб. Будівництво пам’ятника жертвам "Волинської різні" фінансувало Товариство ветеранів польської армії у Нью-Йорку.

"Монумент з’явиться у Польщі, щоб поляки ніколи не забули про своїх співвітчизників, по-звірськи вбитих у 1942-1945 роках тільки тому, що вони були поляками і католиками", – читаємо на сайті Товариства.

Монумент, від якого відмовилися кілька польських міст

Про пам’ятник стало відомо в лютому 2017 року. Спочатку він мав бути зведений у Ряшеві, але президент міста Тадеуш Ференц виступив проти цієї ідеї. Як повідомляли місцеві ЗМІ, однією з причин він назвав необхідність збереження хороших польсько-українських відносин.

 Фото: Facebook/Społeczny Komitet Budowy Pomnika „Rzeź Wołyńska" w Jeleniej Górze

Опісля монументом зацікавилося Товариство любителів Львова і південно-східних кресів із Єленої Гури, які подали проект до громадянського бюджету. Документи, однак, відхилили на самому початку.

Члени комітету, який вирішив зайнятися побудовою пам’ятника, вказали у своїй заяві місце, щодо якого міська влада вже мала інші плани. Урядовці не запропонували нової локації, тому місцеві жителі не змогли голосувати за проект.

  Фото: pava-swap.org (Stowarzyszenie Weteranów Armii Polskiej w Ameryce)

Черговим містом, де мав з’явитися пам’ятник, став Торунь. Монументом зацікавився польський католицький священик Тадеуш Ридзик. Він відомий як засновник і директор радіостанції "Радіо Марія в Польщі", а також телевізійного каналу "Телебачення Trwam".

У грудні 2017 року Тадеуш Ридзик запропонував створити список українців, які рятували поляків від УПА. Пам’ятник жертвам Волинської трагедії хотіли поставити на території товариства членів ордену Редемптористів, у Парку національної пам’яті, що його планував створити Ридзик.

Оскільки ця ініціатива викликала обурення української сторони та проукраїнських середовищ, зрештою від ідеї встановлення монументу в Торуні відмовилися.

На монумент негативно відредагували навіть особи, пов’язані з польськими кресовими середовищами у Польщі.

Читайте також:

У Ряшеві не хочуть пам'ятника жертвам УПА. У Єленій-Ґурі теж

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.