Спецпроект

Чи встановлять скандальний пам’ятник Волинській трагедії у Польщі? Спроба №4

У Команчі (Підкарпатське воєводство) хочуть поставити пам’ятник жертвам Волинської трагедії. Меморіал, який протягом останніх двох років викликає неоднозначну реакцію в суспільстві, вже відмовилися зводити в Ряшеві, Єленій Горі та Торуні.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 Фото: Facebook/Społeczny Komitet Budowy Pomnika „Rzeź Wołyńska" w Jeleniej Górze

Документи щодо зведення пам’ятника жертвам Волинської трагедії до ґміни Команча подала приватна особа з Кракова. З неофіційних джерел, як запевняють у виданні "Наше слово", відомо, що Рада ґміни не прийняла ще жодного рішення у цій справі. У селі проживає 20-30% українців (до виселення у 1947 р. у українське населення нараховувало більше 80% селян).

14-метровий пам’ятник жертвам Волинської трагедії має складатися з трьох елементів. Центральний – орел у короні; на його розпростертих крилах розміщені назви місць, де відбувалися вбивства поляків.

Всередині орла – хрест, у якому знаходиться фігура дитини, настромлена на вила. Унизу – фігури сім’ї з дітьми у вогні, а за ними мають виднітися дитячі голови, настромлені на огорожу.

 Фото: pava-swap.org (Stowarzyszenie Weteranów Armii Polskiej w Ameryce)

Автор монументу – польський скульптор Анджей Пітинський, який протягом останніх сорока років живе і працює в США. Згідно з його задумом, вила є алюзією на державний герб України – тризуб. Будівництво пам’ятника жертвам "Волинської різні" фінансувало Товариство ветеранів польської армії у Нью-Йорку.

"Монумент з’явиться у Польщі, щоб поляки ніколи не забули про своїх співвітчизників, по-звірськи вбитих у 1942-1945 роках тільки тому, що вони були поляками і католиками", – читаємо на сайті Товариства.

Монумент, від якого відмовилися кілька польських міст

Про пам’ятник стало відомо в лютому 2017 року. Спочатку він мав бути зведений у Ряшеві, але президент міста Тадеуш Ференц виступив проти цієї ідеї. Як повідомляли місцеві ЗМІ, однією з причин він назвав необхідність збереження хороших польсько-українських відносин.

 Фото: Facebook/Społeczny Komitet Budowy Pomnika „Rzeź Wołyńska" w Jeleniej Górze

Опісля монументом зацікавилося Товариство любителів Львова і південно-східних кресів із Єленої Гури, які подали проект до громадянського бюджету. Документи, однак, відхилили на самому початку.

Члени комітету, який вирішив зайнятися побудовою пам’ятника, вказали у своїй заяві місце, щодо якого міська влада вже мала інші плани. Урядовці не запропонували нової локації, тому місцеві жителі не змогли голосувати за проект.

  Фото: pava-swap.org (Stowarzyszenie Weteranów Armii Polskiej w Ameryce)

Черговим містом, де мав з’явитися пам’ятник, став Торунь. Монументом зацікавився польський католицький священик Тадеуш Ридзик. Він відомий як засновник і директор радіостанції "Радіо Марія в Польщі", а також телевізійного каналу "Телебачення Trwam".

У грудні 2017 року Тадеуш Ридзик запропонував створити список українців, які рятували поляків від УПА. Пам’ятник жертвам Волинської трагедії хотіли поставити на території товариства членів ордену Редемптористів, у Парку національної пам’яті, що його планував створити Ридзик.

Оскільки ця ініціатива викликала обурення української сторони та проукраїнських середовищ, зрештою від ідеї встановлення монументу в Торуні відмовилися.

На монумент негативно відредагували навіть особи, пов’язані з польськими кресовими середовищами у Польщі.

Читайте також:

У Ряшеві не хочуть пам'ятника жертвам УПА. У Єленій-Ґурі теж

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.