Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Народні депутати проголосували за те, щоб внести до порядку денного десятої сесії Верховної ради і направити до Конституційного суду законопроект щодо внесення змін до статті 133 Конституції України щодо перейменування Дніпропетровської області (№9310-1) на Січеславську.

За відповідне рішення віддали свої голоси 240 парламентарів – повідомляє Українська Правда.

 

Всього у Раді було два законопроекти 9310, ініційований президентом Петром Порошенком, щодо перейменування Дніпропетровської області у Дніпровську, а також проект закону №9310-1 щодо перейменування у Січеславську область, поданий рядом народних депутатів.

Більшість виступаючих нардепів закликали голосувати саме за перейменування у Січеславську область. Представники фракції "Блок Петра Порошенка" наголошували, що голосувати треба за два законопроекти, оскільки свій проект закону про перейменування у Дніпровську область президент вніс після того, як у листопаді 2018 року було провалено голосування за назву " Січеславська".

Спікер парламенту Андрій Парубій також закликав голосувати за обидва документи, зазначивши, що це не заборонено законом.

Проте голосів за законопроект щодо перейменування Дніпропетровської області у Дніпровську не набралося. За це проголосували всього 144 нардепи, із необхідних 226.

Згідно з процедурою, законопроект про внесення змін до Конституції України може бути розглянутий Верховною Радою тільки за наявності висновку Конституційного суду щодо відповідності ініціативи вимогам ст. 157 і 158 Основного закону.

Після отримання висновків КС парламент може ухвалити в першому читанні такий законопроект не менше, ніж 226 голосами.

І лише на наступній черговій сесії, Верховна Рада може голосувати за нього для прийняття в цілому. Для цього потрібно не менше 300 голосів парламентаріїв. Така процедура встановлена Конституцією України.

Читайте також:

Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Січеславська – ТАК! Активісти нагадали депутатам, хто такий Петровський? ФОТО

"Декомунізувати не можна залишити". Дніпропетровська чи Січеславська?

Дмитро Яворницький. "Козацький Батько" з Січеслава-Дніпра

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище