Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Народні депутати проголосували за те, щоб внести до порядку денного десятої сесії Верховної ради і направити до Конституційного суду законопроект щодо внесення змін до статті 133 Конституції України щодо перейменування Дніпропетровської області (№9310-1) на Січеславську.

За відповідне рішення віддали свої голоси 240 парламентарів – повідомляє Українська Правда.

 

Всього у Раді було два законопроекти 9310, ініційований президентом Петром Порошенком, щодо перейменування Дніпропетровської області у Дніпровську, а також проект закону №9310-1 щодо перейменування у Січеславську область, поданий рядом народних депутатів.

Більшість виступаючих нардепів закликали голосувати саме за перейменування у Січеславську область. Представники фракції "Блок Петра Порошенка" наголошували, що голосувати треба за два законопроекти, оскільки свій проект закону про перейменування у Дніпровську область президент вніс після того, як у листопаді 2018 року було провалено голосування за назву " Січеславська".

Спікер парламенту Андрій Парубій також закликав голосувати за обидва документи, зазначивши, що це не заборонено законом.

Проте голосів за законопроект щодо перейменування Дніпропетровської області у Дніпровську не набралося. За це проголосували всього 144 нардепи, із необхідних 226.

Згідно з процедурою, законопроект про внесення змін до Конституції України може бути розглянутий Верховною Радою тільки за наявності висновку Конституційного суду щодо відповідності ініціативи вимогам ст. 157 і 158 Основного закону.

Після отримання висновків КС парламент може ухвалити в першому читанні такий законопроект не менше, ніж 226 голосами.

І лише на наступній черговій сесії, Верховна Рада може голосувати за нього для прийняття в цілому. Для цього потрібно не менше 300 голосів парламентаріїв. Така процедура встановлена Конституцією України.

Читайте також:

Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Січеславська – ТАК! Активісти нагадали депутатам, хто такий Петровський? ФОТО

"Декомунізувати не можна залишити". Дніпропетровська чи Січеславська?

Дмитро Яворницький. "Козацький Батько" з Січеслава-Дніпра

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.