АНОНС: Лекція "Центральна Рада і оборона України від більшовицької агресії"

Чи дійсно керівництво Центральної Ради провалило оборону України від більшовицької навали? Можливо їх дії та рішення були виправданими і немає підстав стверджувати, ніби український уряд не готувався до оборони країни від вторгнення більшовиків?

На таку розмову запрошує Лекторій Пам’ять Нації.

 

На скільки точною та історично достовірною є суспільна думка про слабкі позиції і кроки Центральної Ради в національному військовому будівництві наприкінці 1917 – початку 1918 рр.

Як починалася перша українсько-більшовицька війна. Співвідношення ворогуючих сторін наприкінці 1917 – початку 1918 рр. в Україні. Невідомі факти і розповсюджені міфи про бій під Крутами. Про все це розкаже Михайло Ковальчук.

Після лекції він також презентує свою нову книгу "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1", написану на основі великого масиву фактичного матеріалу – документів з архівів України, Росії, Польщі, США, а також рідкісних видань з численних бібліотечних колекцій.

Всі бажаючі мають нагоду придбати книгу з авторським підписом.

Довідково. Михайло Ковальчук — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії й джрелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Автор 5 монографій і понад 80 наукових статей. Працював в історичних архівах України, Росії, Польщі, Чехії, США.

Монографії: "Генерал Микола Капустянський. 1881 – 1969", "Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння", "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917 - 1921 рр.", "Без переможців. Повстанський рух в Україні проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна" та "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1".

Час: 9 лютого, субота, 16:00.

Місце: Козацький дім, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст.м. Майдан Незалежності.

Вхід вільний

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.