Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

28 лютого Київська міська рада перейменувала Центральну районну бібліотеку імені Аркадія Гайдара для дітей в Оболонськогому районі столиці. Нова назва - на честь Героїв Небесної Сотні.

Відповідне рішення увалили депутати Київради на пленарному засіданні, повідомляє прес-служба ради.

Стара назва бібліотеки була на честь радянського дитячого письменника Аркадія Гайдара (1904-1941), відомого, передусім, за ідеологічною повістю "Тимур і його команда".

Гайдар із 1918 року під час Громадської війни в Росії воював у Червоній армії на командних посадах, став членом РКП(б).У 1921-1922 роках брав участь у жорстокому придушенні антирадянських повстань у Тамбовській губернії та в Хакасії (Єнісейська губернія).  

"Зважаючи на суперечливу біографію письменника, мешканці Оболонського району ініціювали перейменування бібліотеки. Жителі пропонували увічнити пам'ять Героїв Небесної Сотні", - ідеться в повідомленні Київради.

607 з-поміж 1074 учасників онлайн-голосуванні на сайті Центральної районної бібліотеки ім. Аркадія Гайдара для дітей, яке тривало з 1 листопада 2017-го по 1 березня 2018 року, підтримали нову назву бібліотеки імені Героїв Небесної сотні.

Рішення про перейменування бібліотеки підтримали 63 депутати Київради.

Як повідомлялося, в березні відбудеться нагородження призерів конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності серед студентів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.