Мінінформ: Російські окупанти "реставрували" Ханську мечеть сучасною плиткою

Замість черепиці "татарки" дах Ханської мечеті 1533 року в Ханському палаці в Бахчисараї покрили сучасною іспанською плиткою.

Про це повідомиляє Укрінформ із посиланням на заступницю міністра інформаційної політики України Еміне Джапарову.

Урядовець зазначила це в контексті судових дебатів в Апеляційному суді Амстердама щодо повернення "скіфського золота" в Україну.

"Не обійшлося й без згадки бахчисарайського Ханського палацу. Захист кримських музеїв наполягає, що на "реставрацію об’єкта було витрачено 22 млн євро, тим часом Україна та ЮНЕСКО ніколи не вкладали жодної копійчини", - зазначила Джапарова.

Окрім черепиці місцева окупаційна адміністрація замінила унівкальні дерев'яні балки деревиною незрозумілої якості.

"Тепер буду знати, скільки коштів будо виділено для ще одного злочину — вбивства автентичності серцевини культури кримських татар, яка залишилась за кілька сотень років як символ того Криму, який Росія не хотіла та не хоче визнавати — Криму "не ісконно русской зємлі", а землі, яка увібрала в себе культуру та побут десятків народностей, що проживали на півострові сторіччями, та, як наслідок, народила автентичний та корінний народ — кримських татар, караїмів та кримчаків", — наголосила представниця МІП.

Як повідомлялося, 11 березня від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку в Закарпатті.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.