Мінінформ: Російські окупанти "реставрували" Ханську мечеть сучасною плиткою

Замість черепиці "татарки" дах Ханської мечеті 1533 року в Ханському палаці в Бахчисараї покрили сучасною іспанською плиткою.

Про це повідомиляє Укрінформ із посиланням на заступницю міністра інформаційної політики України Еміне Джапарову.

Урядовець зазначила це в контексті судових дебатів в Апеляційному суді Амстердама щодо повернення "скіфського золота" в Україну.

"Не обійшлося й без згадки бахчисарайського Ханського палацу. Захист кримських музеїв наполягає, що на "реставрацію об’єкта було витрачено 22 млн євро, тим часом Україна та ЮНЕСКО ніколи не вкладали жодної копійчини", - зазначила Джапарова.

Окрім черепиці місцева окупаційна адміністрація замінила унівкальні дерев'яні балки деревиною незрозумілої якості.

"Тепер буду знати, скільки коштів будо виділено для ще одного злочину — вбивства автентичності серцевини культури кримських татар, яка залишилась за кілька сотень років як символ того Криму, який Росія не хотіла та не хоче визнавати — Криму "не ісконно русской зємлі", а землі, яка увібрала в себе культуру та побут десятків народностей, що проживали на півострові сторіччями, та, як наслідок, народила автентичний та корінний народ — кримських татар, караїмів та кримчаків", — наголосила представниця МІП.

Як повідомлялося, 11 березня від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку в Закарпатті.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.