АНОНС: Професор Сергійчук прочитає лекцію до 80-річчя Карпатської України

16 березня з нагоди 80-річчя з дня проголошення Карпатської України професор Володимир Сергійчук прочитає в Києві лекцію "Карпатська Україна".

15 березня 2019 року виповнюється 80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України, яка з 1919 до 1939 року була частиною Чехословаччини. Ця історична подія є підтвердженням сили і мужності українців, які не змирилися із окупацією Закарпаття та зі зброєю в руках стали на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.

 

Український визвольний рух дав можливість українцям боротися за незалежність своєї країни, а не інтереси чужих країн. Карпатська Україна вела боротьбу за незалежність із 15 березня до кінця травня 1939 року. І це стало важливим етапом у розвитку українського визвольного руху, прикладом прагнення українців до розбудови власної державності навіть у несприятливих зовнішньополітичних умовах.

Лекцію прочитає Володимир Сергійчук, історик професор КНУ імені Тараса Шевченка.

16 березня, субота, 16.00

Місце: Козацький дім, Київ, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх).

Організатор: проект "Пам'ять нації".

Вхід вільний за умови реєстрації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.