АНОНС: Професор Сергійчук прочитає лекцію до 80-річчя Карпатської України

16 березня з нагоди 80-річчя з дня проголошення Карпатської України професор Володимир Сергійчук прочитає в Києві лекцію "Карпатська Україна".

15 березня 2019 року виповнюється 80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України, яка з 1919 до 1939 року була частиною Чехословаччини. Ця історична подія є підтвердженням сили і мужності українців, які не змирилися із окупацією Закарпаття та зі зброєю в руках стали на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.

 

Український визвольний рух дав можливість українцям боротися за незалежність своєї країни, а не інтереси чужих країн. Карпатська Україна вела боротьбу за незалежність із 15 березня до кінця травня 1939 року. І це стало важливим етапом у розвитку українського визвольного руху, прикладом прагнення українців до розбудови власної державності навіть у несприятливих зовнішньополітичних умовах.

Лекцію прочитає Володимир Сергійчук, історик професор КНУ імені Тараса Шевченка.

16 березня, субота, 16.00

Місце: Козацький дім, Київ, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх).

Організатор: проект "Пам'ять нації".

Вхід вільний за умови реєстрації.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.