Пенсіонерів Вермахту й військ СС найбільше — в Польщі

573 громадянини Польщі одержують від уряду Федеральної Республіки Німеччини пенсію за службу у її збройних силах під час Другої світової війни.

Кількість одержувачів т. зв. "гітлер-ренти" стала відомою внаслідок скандалу, який розгорівся між Бельгією та Німеччиною наприкінці лютого, повідомляє WAS.

Парламент Бельгії, дізнавшись про те, що колишні військовики Вермахту й СС по всьому світу отримують виплати, ухвалив резолюцію із закликом до німецької влади припинити виплати бельгійцям-колаборантам.

Таких бельгійців, які або прийняли громадянство Третього Райху, або служили у військах СС, на даний час налічується 27 осіб. Вони отримують пенсії від € 435 до €1275 на місяць.

Міністерство праці Німеччини твердить, що бельгійців 18 і що есесівців серед них немає.

У зв’язку зі скадалом, Німеччина змушена була прозвітувати, що пенсії виплачуються 2033 особам: у Великій Британії — 30, у Чехії — 94, в Угорщині — 48, у Франції — 54, у Хорватії — 71, в Австрії — 101, у Словенії — 184. Понад 400 переказів Німеччина щомісяця надсилає до США, Канади, Австралії, країн Азії.

573 одержувачі "гітлер-ренти" перебуває в Польщі – і це найбільше число. Річ у тім, що через німецькі військові формування пройшло до півмільйона громадян довоєнної Польщі, як випливає з книги Ришарда Качмарека, директора Інституту історії Сілезького університету "Поляки у Вермахті".

Крім того, виплати отримують 15 громадян Швеції, ветерани іспанської "Блакитної дивізії" та деякі їхні вдови й сироти (41 ветеран на 2015 рік).

Про те, чи є серед цих пенсіонерів громадяни України, невідомо.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".