Пенсіонерів Вермахту й військ СС найбільше — в Польщі

573 громадянини Польщі одержують від уряду Федеральної Республіки Німеччини пенсію за службу у її збройних силах під час Другої світової війни.

Кількість одержувачів т. зв. "гітлер-ренти" стала відомою внаслідок скандалу, який розгорівся між Бельгією та Німеччиною наприкінці лютого, повідомляє WAS.

Парламент Бельгії, дізнавшись про те, що колишні військовики Вермахту й СС по всьому світу отримують виплати, ухвалив резолюцію із закликом до німецької влади припинити виплати бельгійцям-колаборантам.

Таких бельгійців, які або прийняли громадянство Третього Райху, або служили у військах СС, на даний час налічується 27 осіб. Вони отримують пенсії від € 435 до €1275 на місяць.

Міністерство праці Німеччини твердить, що бельгійців 18 і що есесівців серед них немає.

У зв’язку зі скадалом, Німеччина змушена була прозвітувати, що пенсії виплачуються 2033 особам: у Великій Британії — 30, у Чехії — 94, в Угорщині — 48, у Франції — 54, у Хорватії — 71, в Австрії — 101, у Словенії — 184. Понад 400 переказів Німеччина щомісяця надсилає до США, Канади, Австралії, країн Азії.

573 одержувачі "гітлер-ренти" перебуває в Польщі – і це найбільше число. Річ у тім, що через німецькі військові формування пройшло до півмільйона громадян довоєнної Польщі, як випливає з книги Ришарда Качмарека, директора Інституту історії Сілезького університету "Поляки у Вермахті".

Крім того, виплати отримують 15 громадян Швеції, ветерани іспанської "Блакитної дивізії" та деякі їхні вдови й сироти (41 ветеран на 2015 рік).

Про те, чи є серед цих пенсіонерів громадяни України, невідомо.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.