Порошенко: Мазепа — це український Вашингтон

Президент України Петро Порошенко привітав мешканців Чернігівської області з 350-ю річницею заснування гетьманської резиденції в м. Батурині.

Виступаючи на урочистих заходах у Батурині з цієї нагоди, Порошенко нагадав про роль гетьмана Івана Мазепи в історії України. Тези його виступу наводить офіційний сайт Президента України.

Глава держави наголосив, що саме у Батурині Іван Мазепа творив державу Україну: "Це мала бути прекрасна європейська держава. Недаремно ж гетьман стільки зусиль доклав до будівництва храмів, розвитку культури, мистецтва та освіти".

 Фото: president.gov.ua

Оцюніюючи історичний масштаб постаті гетьмана Мазепи, президент зазначив, що він 22 роки міцною рукою він тримав булаву і поклав край сумнозвісній Руїні.

"Не забуваймо: ще коли Петро І лише рубав вікно до Європи, Україна часів Мазепи ходила туди через двері", — сказав Петро Порошенко.

Водночас, нагадав Порошенко, Російська імперія не шкодувала чорних фарб, аби сптворити образ Мазепи. Проте це тільки допомогло стати йому справжнім символом українського спротиву Росії. Мазепинська ідея, переконаний президент, сприяла відновленню державності України на початку ХХ століття.

Петро Порошенко також зауважив, що гетьман Мазепа був живою людиною зі своїми чеснотами й недоліками, прорахунками та гріхами

"Але наголошую, у вирішальний момент, коли треба було обирати між вірністю чужому монархові чи своїй Вітчизні, між особистим комфортом та ризиком заради майбутнього країни, його вибір, вибір Івана Мазепи був на користь України", — сказав Президент та додав, що навіть "вороги визнавали постать і велич духу Мазепи".

Глава держави порівняв постать гетьмана з Джорджем Вашингтоном, Сімоном Боліваром та Махатмою Ганді.  "Для імперій, яким корилися їхні народи, вони всі були ясно що "зрадниками", а для самих народів – борцями за свободу і незалежність, хоч і йшли до неї різними шляхами. Для народів вони є герої", — сказав Петро Порошенко.

Разом із тим, глава держави закликав усіх зробити висновки з історії зруйнування першої гетьманської столиці з наказу Петра першого в 1708 році: "Батурин – це застереження. Це урок, який ми усі маємо дуже добре вивчити. Бо чвари старшин надзвичайно дорого коштували усьому народу, а найстрашнішу ціну заплатила гетьманська столиця – Батурин".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.