Призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації

13 березня 2019 року наказом Українського інституту національної пам’яті призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації. Це ключовий крок у створенні нової системи реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму.

Саме до Національної комісії, організаційно-технічну діяльність якої забезпечує Інститут, будуть надходити обґрунтовані висновки регіональних комісій з реабілітації для ухвалення рішення про реабілітацію.

За результатами подачі кандидатур відповідними державними органами та жеребкування представників серед громадськості та наукових установ, до складу Національної комісії увійшло семеро осіб:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник Львівської міської громадської наукової організації "Центр досліджень визвольного руху";

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації "Одеський меморіал";

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації "Київське товариство політв’язнів та репресованих".

Інститут делегував до складу комісії Йосифа Зісельса, відомого громадського діяча, дисидента та правозахисника, співпрезидента Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Перші комісії у регіонах уже розпочинають свою роботу. Відтак перші засідання пройшли уже у Волинській та Закарпатській регіональних комісіях з реабілітації

Нагадуємо, що зручно стежити за утворенням комісії по Україні можна на карті, що модерується Інститутом.

Дивіться також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну