Призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації

13 березня 2019 року наказом Українського інституту національної пам’яті призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації. Це ключовий крок у створенні нової системи реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму.

Саме до Національної комісії, організаційно-технічну діяльність якої забезпечує Інститут, будуть надходити обґрунтовані висновки регіональних комісій з реабілітації для ухвалення рішення про реабілітацію.

За результатами подачі кандидатур відповідними державними органами та жеребкування представників серед громадськості та наукових установ, до складу Національної комісії увійшло семеро осіб:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник Львівської міської громадської наукової організації "Центр досліджень визвольного руху";

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації "Одеський меморіал";

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації "Київське товариство політв’язнів та репресованих".

Інститут делегував до складу комісії Йосифа Зісельса, відомого громадського діяча, дисидента та правозахисника, співпрезидента Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Перші комісії у регіонах уже розпочинають свою роботу. Відтак перші засідання пройшли уже у Волинській та Закарпатській регіональних комісіях з реабілітації

Нагадуємо, що зручно стежити за утворенням комісії по Україні можна на карті, що модерується Інститутом.

Дивіться також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.