Спецпроект

У Токіо відкривається музей японського дипломата, який врятував життя тисячам євреїв

У токійському кварталі Яесу відкриється музей Сугіхари Тіуне (1900-1986) - японського дипломата, який видав транзитні візи тисячам євреїв під час Другої світової війни, щоб допомогти їм втекти від нацистів.

Про це повідомляє видання Nippon.

 Фото: Nippon

Серед представлених артефактів у музеї – одна з таких "віз життя", а також рукописи, написані Сугіхара. Для широкої публіки музей відкриється з 23 березня.

Представлена в музеї віза була видана Сугіхара Натану Блюману 9 серпня 1940 року, і це дозволило польському єврею втекти в Канаду через Японію.

Фото: Nippon

 

Серед рукописів, які будуть виставлені, буде також і записка, яка, ймовірно, була написана приблизно влітку 1978 року. У ній описується про те, як Сугіхара почував себе, коли вирішив видати транзитні візи євреям всупереч наказу МЗС Японії не робити цього.

"Після боротьби і страждань я нарешті прийшов до висновку, що найважливіше – це гуманізм", - йдеться в записці.

Читайте також:

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.