Польща не запросила Путіна на річницю початку Другої світової війни

У Канцелярії президента Польщі пояснили, чому на урочисті заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни не запросили президента Росії Володимира Путіна.

Таке рішення в Дуди пояснили зрозуміли натяком: агресорів вирішили не приймати, повідомляє 24 канал.

 Колаж: Najwyższy CZAS!

На таке рішення польського лідера з’явилась блискавична реакція МЗС РФ. Так, російське дипвідомство назвало такий жест Польщі "ігноруванням історичної логіки".

"Посилання на історичну логіку з боку МЗС Росії особливо в контексті вересня 1939 року ми вважаємо проблематичним", – зазначив глава Канцелярії польського президента Кшиштоф Щерський.

Він також додав, що відзначення 80-ї річниці агресії проти Польщі, яка стала початком Другої світової війни відбудеться в компанії держав, з якими Польща зараз близько співпрацює задля миру та які спираються на дотримання міжнародного права, повагу до суверенітету держав і їх територіальної цілісності.

Порушення цих засад було ознакою агресорів 1939 року і залишається найбільшою загрозою для миру у наші дні, – пояснив Щерський відмову Варшави запросити на церемонію президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також:

Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.