Унікальні печери Тернопільщини можуть потрапити до спадщини ЮНЕСКО

На Тернопільщині розташована унікальна система печер і серед них найбільша у світі гіпсова печера «Оптимістична». Україна пропонує внести їх до об'єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час робочої поїздки на Тернопільщину, повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Мінприроди.

 Печера "Оптимістична"

Фото: optymistychna.com

"Тернопільщина відома всьому світу своїми унікальними природними об'єктами. Подібної системи печер більше немає на європейському континенті. Схожі печери є тільки на території Сполучених Штатів Америки.

Думаю, нікого не треба переконувати, що такі об'єкти природи насправді належать не одній країні, а є природним багатством людства, тому ми ініціювали занесення тернопільських печер до об'єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО", - розповів Семерак.

Він зазначив, що Мінприроди провело попередні консультації з Інститутом геологічних наук України, а також до цього процесу залучено Тернопільську ОДА.

"Нас підтримують і науковці, і обласна адміністрація. Вже відбулася підготовча нарада на рівні обласної влади та спелеологів, є домовленості про створення робочої групи, яка формуватиме пропозиції для занесення цієї унікальної мережі печер до попереднього списку об'єктів ЮНЕСКО, як це передбачено процедурою", - пояснив міністр.

Зокрема, пропонується внесення до цього списку печери "Оптимістична", довжина розвіданих ходів якої сягає 214 км. Раніше її було включено до Книги рекордів Гіннеса як найбільшу в світі гіпсову печеру і як другу за загальною довжиною печерних ходів у світі. "Оптимістична" поступається лише печерній системі Мамонтова-Флінт-Рідж у США.

Довідково. Загалом система печер Тернопільщини налічує більше сотні печер. Серед них: Озерна (Блакитні озера) – 83 кілометри 400 метрів, Млинки – 14 кілометрів 330 метрів, Вертеба – 7 кілометрів 820 метрів і багато інших, розташованих неподалік від сіл Кривче, Королівка, Шупарка, Городок, Сковятин, Угрінь, Улашківці, Кудринці, Сапогов, Збручанське, Міжгір'я.

Більшість цих печер мають статус пам’яток природи загальнодержавного або місцевого значення і входять до складу національного природного парку "Дністровський каньйон", а зараз із ініціативи Мінприроди вони можуть увійти до переліку всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Також Національна комісія України ЮНЕСКО підтримала пропозицію Національної академії наук України оголосити 2025 рік Міжнародним роком печер і карсту.

Читайте також:

Ритуальні ями та інші знахідки — археолог розповів про відкриття в трипільській печері

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.