Унікальні печери Тернопільщини можуть потрапити до спадщини ЮНЕСКО

На Тернопільщині розташована унікальна система печер і серед них найбільша у світі гіпсова печера «Оптимістична». Україна пропонує внести їх до об'єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час робочої поїздки на Тернопільщину, повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Мінприроди.

 Печера "Оптимістична"

Фото: optymistychna.com

"Тернопільщина відома всьому світу своїми унікальними природними об'єктами. Подібної системи печер більше немає на європейському континенті. Схожі печери є тільки на території Сполучених Штатів Америки.

Думаю, нікого не треба переконувати, що такі об'єкти природи насправді належать не одній країні, а є природним багатством людства, тому ми ініціювали занесення тернопільських печер до об'єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО", - розповів Семерак.

Він зазначив, що Мінприроди провело попередні консультації з Інститутом геологічних наук України, а також до цього процесу залучено Тернопільську ОДА.

"Нас підтримують і науковці, і обласна адміністрація. Вже відбулася підготовча нарада на рівні обласної влади та спелеологів, є домовленості про створення робочої групи, яка формуватиме пропозиції для занесення цієї унікальної мережі печер до попереднього списку об'єктів ЮНЕСКО, як це передбачено процедурою", - пояснив міністр.

Зокрема, пропонується внесення до цього списку печери "Оптимістична", довжина розвіданих ходів якої сягає 214 км. Раніше її було включено до Книги рекордів Гіннеса як найбільшу в світі гіпсову печеру і як другу за загальною довжиною печерних ходів у світі. "Оптимістична" поступається лише печерній системі Мамонтова-Флінт-Рідж у США.

Довідково. Загалом система печер Тернопільщини налічує більше сотні печер. Серед них: Озерна (Блакитні озера) – 83 кілометри 400 метрів, Млинки – 14 кілометрів 330 метрів, Вертеба – 7 кілометрів 820 метрів і багато інших, розташованих неподалік від сіл Кривче, Королівка, Шупарка, Городок, Сковятин, Угрінь, Улашківці, Кудринці, Сапогов, Збручанське, Міжгір'я.

Більшість цих печер мають статус пам’яток природи загальнодержавного або місцевого значення і входять до складу національного природного парку "Дністровський каньйон", а зараз із ініціативи Мінприроди вони можуть увійти до переліку всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Також Національна комісія України ЮНЕСКО підтримала пропозицію Національної академії наук України оголосити 2025 рік Міжнародним роком печер і карсту.

Читайте також:

Ритуальні ями та інші знахідки — археолог розповів про відкриття в трипільській печері

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.