АНОНС: Зустріч «Київ ранньослов’янський: допоки не постала Русь»

У Києві відбудеться зустріч в рамках виставкового проекту "Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника... (за матеріалами розкопок архітектурно-археологічної експедиції у 2016–2018 рр. під керівництвом Гліба Івакіна)."

Про це повідомляє Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України.

 

Значення Києва як столиці Руської держави неможливо переоцінити. Утім, іще в доруський період він уже відігравав непересічну роль в історії слов’янства. Про це свідчать знахідки ранньосередньовічних ювелірних виробів, візантійських монет та амфор.

На території Києва знайшли відомі слов’янські пам’ятки різних періодів і культур – від найдавніших, що належать до рубежу ер. Вони є живим відображенням формування й історичного становлення давніх слов’ян, першої східнослов’янської держави та її столиці.

Учасники: провідні фахівці в галузі ранньослов’янської археології, науковці Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України Юрій Башкатов, Олег Петраускас, Андрій Скиба, Борис Магомедов, Сергій Горбаненко.

Модератор: доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

Час: 24 березня, неділя, 14.00

Місце: Андріївський узвіз, 5/31

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.