АНОНС: Зустріч «Київ ранньослов’янський: допоки не постала Русь»

У Києві відбудеться зустріч в рамках виставкового проекту "Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника... (за матеріалами розкопок архітектурно-археологічної експедиції у 2016–2018 рр. під керівництвом Гліба Івакіна)."

Про це повідомляє Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України.

 

Значення Києва як столиці Руської держави неможливо переоцінити. Утім, іще в доруський період він уже відігравав непересічну роль в історії слов’янства. Про це свідчать знахідки ранньосередньовічних ювелірних виробів, візантійських монет та амфор.

На території Києва знайшли відомі слов’янські пам’ятки різних періодів і культур – від найдавніших, що належать до рубежу ер. Вони є живим відображенням формування й історичного становлення давніх слов’ян, першої східнослов’янської держави та її столиці.

Учасники: провідні фахівці в галузі ранньослов’янської археології, науковці Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України Юрій Башкатов, Олег Петраускас, Андрій Скиба, Борис Магомедов, Сергій Горбаненко.

Модератор: доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

Час: 24 березня, неділя, 14.00

Місце: Андріївський узвіз, 5/31

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.