Олімпіада-2020 в Токіо пройде із символікою 55-річної давнини. ВІДЕО

У Токіо представили серію з 50 піктограм, присвячених видам спорту, які будуть використовуватися на літніх Олімпійських іграх-2020. Вони зроблені в стилі ретро-ілюстрацій, які були представлені на перших Олімпійських іграх в Токіо у 1964 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Dezeen.

 
Емблема футболу на Олімпіаду 2020 в Токіо.
Фото: DEZEEN.COM

Піктограми розроблені з використанням синього кольору емблем Токіо 2020 року, а також п'яти інших кольорів, які будуть використовуватися для створення крапок відмінності: темно-червоного, королівського синього, рожевого коліру сакури, фіолетового та зеленого.Над стилістикою піктограм працював японський графічний дизайнер Масаакі Хіромура. За словами Хіромури, йому було важливо передати красу і динамічність спортсменів, поважаючи "піонерський спадок японської індустрії дизайну".

Ілюстрації створені для всіх 33 видів спорту програми Олімпійських ігор. Їх будуть використовувати на плакатах, квитках, картах, путівниках та іншій продукції. Спортивні піктограми також прикрашатимуть огорожу навколо села олімпійських спортсменів.

Читайте також:

Adidas зняв з продажу одяг із символікою СРСР

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.