АНОНС: У Києві презентують "Таємниці козацьких портретів"

29 березня доктор історичних наук Ольга Ковалевська презентує монографію "Таємниці козацьких портретів".

Під час презентації обговорять дослідницьку лабораторія портретного образу як унікального історичного джерела, розглянуть портрети, які репрезентують справжнього Івана Мазепу, проаналізують питання, чи справді сучасний глядач завжди бачить у музеях чи на вулицях гідні візуальні образи українських гетьманів.

 

До виступів запрошені:

Віктор Брехуненко - доктор історичних наук, професор (Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського);

Віктор Горобець - доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України);

Дмитро Степовик - доктор мистецтвознавства, філософії та богословських наук, професор (Київська духовна академія);

Віталій Щербак - доктор історичних наук, професор (Київський університет ім. Б.Грінченка);

Наталія Павлусенко - художниця, педагог, авторка серії історичних портретів "Герої козацької України";

Віра Соловйова - директор видавництва "Кліо";

Галина Ярова - директор Музею гетьманства.

Модератор заходу - Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент (КНУ імені Тараса Шевченка).

29 березня, п'ятниця, 17.00

Місце: Музей гетьманства (Київ, вул. Спаська, 16Б).

Організатори: Музей гетьманства і видавництво "Кліо".

Вхід вільний.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.