АНОНС: У Києві презентують "Таємниці козацьких портретів"

29 березня доктор історичних наук Ольга Ковалевська презентує монографію "Таємниці козацьких портретів".

Під час презентації обговорять дослідницьку лабораторія портретного образу як унікального історичного джерела, розглянуть портрети, які репрезентують справжнього Івана Мазепу, проаналізують питання, чи справді сучасний глядач завжди бачить у музеях чи на вулицях гідні візуальні образи українських гетьманів.

 

До виступів запрошені:

Віктор Брехуненко - доктор історичних наук, професор (Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського);

Віктор Горобець - доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України);

Дмитро Степовик - доктор мистецтвознавства, філософії та богословських наук, професор (Київська духовна академія);

Віталій Щербак - доктор історичних наук, професор (Київський університет ім. Б.Грінченка);

Наталія Павлусенко - художниця, педагог, авторка серії історичних портретів "Герої козацької України";

Віра Соловйова - директор видавництва "Кліо";

Галина Ярова - директор Музею гетьманства.

Модератор заходу - Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент (КНУ імені Тараса Шевченка).

29 березня, п'ятниця, 17.00

Місце: Музей гетьманства (Київ, вул. Спаська, 16Б).

Організатори: Музей гетьманства і видавництво "Кліо".

Вхід вільний.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".