Спецпроект

У Львові знімають британський фільм про Голокост. ФОТО

У центрі Львова вже впродовж кількох днів тривають зйомки історичного фільму "Єва", що має на меті розповісти про нацистську окупацію Європи та Голокост.

Зйомки проходять на вулицях Театральній, Федорова, Вірменській, Ставропігійській, Друкарській, Франка, Князя Романа, у Стрийському парку та парку ім. Івана Франка, повідомляє видання "Західний аргумент" із посиланням на Zaxid.net.

Ці вулиці заповнені акторами у формі нацистських солдатів, німецькою військовою технікою та символікою гітлерівської Німеччини. Загальна кількість масовки – 300 осіб.

 

Стрічку, яка вийде англійською мовою, знімає Велика Британія. У сюжеті йдеться про історію єврейської дівчинки Єви Хейман (1931-1944), яка жила в часи Другої світової війни в Угорщині (нині - це територія Румунії) і загинула у газовій камері Аушвіца. Вона відома тим, що вела щоденник, у якому відображала свої переживання на тлі окупації й переслідувань євреїв.

 
 

Акторський склад буде теж британським, проте до зйомок також запросили двох українських акторів – Богдана Рубана та Андрія Кліменкова.

 

Андрій Кліменков відомий українському глядачеві за серіалами "Черговий лікар", "Центральна лікарня", "Жіночий лікар", "За законами воєнного часу-2", "Мама моєї доньки", "Сонячний листопад"  тощо.

Богдан Рубан – 26-річний киянин, актор, модель, танцюрист.  У 2016 році зіграв одну із головних ролей у комедійному молодіжному фільмі "Селфіпаті".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.