У Фастові на Київщині відкрили дошку генерал-хорунжому УПА Василю Куку. ФОТО

16 березня в м. Фастові Київської області урочисто відкрили й освятили меморіальну дошку видатному діячу ОУН і УПА Василю Куку.

Дошка встановлена за ініціативи та коштом Фастівської станиці ОУН і УПА, повідомляє Українська інформаційна служба.

 

З-поміж присутніх на відкритті були священики парафій Православної церкви України та Української греко-католицької церкви Фастова і Києва, заступник Фастівського міського голови, учасники Майдану та сучасної російсько-української війни.

Василь Кук (1913-2007) перебував у Фастові в серпні 1941 року, коли він прибув сюди як керівник Особливої похідної групи ОУН(б), яка мала проголосити Акт відновлення Української держави в Києві.

З 1941 року Василь Кук був членом Проводу ОУН(б), в 1942-1943 роках очолював крайовий провід ОУН на Південно-східних українських хемлях (центр - тодішній Дніпропетровськ). Після загибелі Романа Шухевича він очолював Провід ОУН(б) та Головну команду УПА (1950-1954). Генерал-хорунжий УПА (з 1952 року).

Заарештований КГБ в 1954 році, в ув'язнення перебував до 1960-го, після чого був звільнений під постійний нагляд спецслужб.

У 1970-90-тих роках Кук часто бував у місті, зустрічався з політв’язнями, ветеранами ОУН і УПА.

Нагадаємо, у Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівників ОУН в Польщі

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".