У Фастові на Київщині відкрили дошку генерал-хорунжому УПА Василю Куку. ФОТО

16 березня в м. Фастові Київської області урочисто відкрили й освятили меморіальну дошку видатному діячу ОУН і УПА Василю Куку.

Дошка встановлена за ініціативи та коштом Фастівської станиці ОУН і УПА, повідомляє Українська інформаційна служба.

 

З-поміж присутніх на відкритті були священики парафій Православної церкви України та Української греко-католицької церкви Фастова і Києва, заступник Фастівського міського голови, учасники Майдану та сучасної російсько-української війни.

Василь Кук (1913-2007) перебував у Фастові в серпні 1941 року, коли він прибув сюди як керівник Особливої похідної групи ОУН(б), яка мала проголосити Акт відновлення Української держави в Києві.

З 1941 року Василь Кук був членом Проводу ОУН(б), в 1942-1943 роках очолював крайовий провід ОУН на Південно-східних українських хемлях (центр - тодішній Дніпропетровськ). Після загибелі Романа Шухевича він очолював Провід ОУН(б) та Головну команду УПА (1950-1954). Генерал-хорунжий УПА (з 1952 року).

Заарештований КГБ в 1954 році, в ув'язнення перебував до 1960-го, після чого був звільнений під постійний нагляд спецслужб.

У 1970-90-тих роках Кук часто бував у місті, зустрічався з політв’язнями, ветеранами ОУН і УПА.

Нагадаємо, у Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівників ОУН в Польщі

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".