У Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО

Це видання на 1568 сторінок тексту охоплює документи, пов'язані з боротьбою Управління громадської безпеки комуністичної Польщі із керівництвом Закерзонського краю ОУН(б) - структурною одиницею, яка існувала на українських етнічних землях у Польській державі.

Збірник "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур" є 9-м томом  документальної серії "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття", яку започатковано 1996 року.

 Фото: IPN

14 березня його презентували у навчальному центрі польського Інституту національної пам'яті імені Януша Куртики "Przystanek Historia", - йдеться на веб-сторінці польського IPN.

Зустріч відкрила директорка Архіву IPN Мажена Крук. Після неї про підсумки польсько-українського архівного співробітництва говорив заступник голови Інституту національної пам'яті д-р Матеуш Шпитма.

  Фото: IPN

- Треба сказати, що ця співпраця з вимірними наслідками. Результати – 11 томів – у тому числі два англійською мовою.

Загалом понад 12 тисяч сторінок опублікованих документів для вивчення нашої складної, іноді хворобливої історії, - сказав д-р Матеуш Шпитма, підкресливши, що ці публікації є найважливішою редакційною ініціативою в історії наших країн.

  Фото: IPN

- Польсько-українська робоча група планує нові дослідницькі проекти, які вже стають цінною допомогою для всіх дослідників, що займаються історією двох країн, - додав віце-президент Інституту національної пам'яті.

Директор архіву СБУ Андрій Когут (другий зліва)

 Фото: IPN

 

Директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут позитивно відзначив факт, що нарешті мали змогу презентувати результати цієї роботи для польської аудиторії. Він також підкреслив важливість відкритого доступу до історичних документів та вільної фахової дискусії щодо минулого.

"Реформа декомунізації 2015 року зняла будь-які обмеження в доступу до документів карально-репресивної системи СРСР і ми раді, що ці документальні свідчення цікаві і важливі також і для іноземної аудиторії". Він також задекларував перспективу подальшої співпраці щодо обміну копіями документів та підготовки спільних публікацій.

Нагадуємо, що презентація цього збірника відбулася в Україні ще у травні 2018 року, а у Польщі довгий час не могла відбутися.

Презентація у Польщі стала можливою лише після рішення Конституційного трибуналу Польщі, який скасував зміни до закону про Інститут національної пам’яті, котрими передбачалася кримінальна відповідальність за інші погляди, ніж у законодавця, на історію українських націоналістів.

Як відомо, дане Рішення Конституційного суду Польщі в Україні назвали значним кроком до нормалізації відносин між країнами в царині історичної пам’яті.

Хоча ці поправки – не єдина перешкода, яка була в питаннях, що стосуються минулого. Зокрема, залишається невирішеним питання відновлення знищених українських пам’ятників на території Польщі.

 зліва-направо: В. Ковальчук, Ю. Шаповал, Г. Мотика, М. Маєвський

 Фото: IPN

Модератором дискусії виступив проф. Гжегож Мотика, а участь в обговоренні книги взяли її упорядники проф. Юрій Шаполова (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України), д-р Марцін Маєвський (Архів польського Інституту національної пам'яті), д-р Володимир Ковальчук (Галузевий державний архів Служби безпеки України).

До редакційної колегії збірника ввійшли: Єжи Беднарек, Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович (автор ідеї 9-го тому), Сергій Кокін, Ігор Кулик, Рафал Лєськевич, Марцін Маєвський, Збігнев Навроцький та Юрій Шаповал.

Серія "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття" є результатом багаторічної співпраці між Архівами польського Інституту національної пам'яті та Галузевим державним архівом архівом Служби безпеки України.

Читайте також:

Вийшов документальний збірник про боротьбу комуністичної Польщі проти ОУН

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".