У Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО

Це видання на 1568 сторінок тексту охоплює документи, пов'язані з боротьбою Управління громадської безпеки комуністичної Польщі із керівництвом Закерзонського краю ОУН(б) - структурною одиницею, яка існувала на українських етнічних землях у Польській державі.

Збірник "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур" є 9-м томом  документальної серії "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття", яку започатковано 1996 року.

 Фото: IPN

14 березня його презентували у навчальному центрі польського Інституту національної пам'яті імені Януша Куртики "Przystanek Historia", - йдеться на веб-сторінці польського IPN.

Зустріч відкрила директорка Архіву IPN Мажена Крук. Після неї про підсумки польсько-українського архівного співробітництва говорив заступник голови Інституту національної пам'яті д-р Матеуш Шпитма.

  Фото: IPN

- Треба сказати, що ця співпраця з вимірними наслідками. Результати – 11 томів – у тому числі два англійською мовою.

Загалом понад 12 тисяч сторінок опублікованих документів для вивчення нашої складної, іноді хворобливої історії, - сказав д-р Матеуш Шпитма, підкресливши, що ці публікації є найважливішою редакційною ініціативою в історії наших країн.

  Фото: IPN

- Польсько-українська робоча група планує нові дослідницькі проекти, які вже стають цінною допомогою для всіх дослідників, що займаються історією двох країн, - додав віце-президент Інституту національної пам'яті.

Директор архіву СБУ Андрій Когут (другий зліва)

 Фото: IPN

 

Директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут позитивно відзначив факт, що нарешті мали змогу презентувати результати цієї роботи для польської аудиторії. Він також підкреслив важливість відкритого доступу до історичних документів та вільної фахової дискусії щодо минулого.

"Реформа декомунізації 2015 року зняла будь-які обмеження в доступу до документів карально-репресивної системи СРСР і ми раді, що ці документальні свідчення цікаві і важливі також і для іноземної аудиторії". Він також задекларував перспективу подальшої співпраці щодо обміну копіями документів та підготовки спільних публікацій.

Нагадуємо, що презентація цього збірника відбулася в Україні ще у травні 2018 року, а у Польщі довгий час не могла відбутися.

Презентація у Польщі стала можливою лише після рішення Конституційного трибуналу Польщі, який скасував зміни до закону про Інститут національної пам’яті, котрими передбачалася кримінальна відповідальність за інші погляди, ніж у законодавця, на історію українських націоналістів.

Як відомо, дане Рішення Конституційного суду Польщі в Україні назвали значним кроком до нормалізації відносин між країнами в царині історичної пам’яті.

Хоча ці поправки – не єдина перешкода, яка була в питаннях, що стосуються минулого. Зокрема, залишається невирішеним питання відновлення знищених українських пам’ятників на території Польщі.

 зліва-направо: В. Ковальчук, Ю. Шаповал, Г. Мотика, М. Маєвський

 Фото: IPN

Модератором дискусії виступив проф. Гжегож Мотика, а участь в обговоренні книги взяли її упорядники проф. Юрій Шаполова (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України), д-р Марцін Маєвський (Архів польського Інституту національної пам'яті), д-р Володимир Ковальчук (Галузевий державний архів Служби безпеки України).

До редакційної колегії збірника ввійшли: Єжи Беднарек, Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович (автор ідеї 9-го тому), Сергій Кокін, Ігор Кулик, Рафал Лєськевич, Марцін Маєвський, Збігнев Навроцький та Юрій Шаповал.

Серія "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття" є результатом багаторічної співпраці між Архівами польського Інституту національної пам'яті та Галузевим державним архівом архівом Служби безпеки України.

Читайте також:

Вийшов документальний збірник про боротьбу комуністичної Польщі проти ОУН

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.