В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Збірник документів "Насильство над цивільним населенням України. Документи спецслужб. 1941-1944", підготовлений українськими й німецькими істориками, можна вільно завантажити на сайті Інституту історії НАН України.

Книга обсягом 752 сторінки вийшла наприкінці 2018 року в співпраці Інституту історії НАНУ, Гейдельберзького університету ім. Рупрехта і Карла та Галузевого державного архіву СБУ.

Як зазначено в анотації, у збірнику публікуються документи нацистських та радянських спецслужб з проблем насильства над мирним населенням України часів німецько-радянської війни.

 

Донесення айнзацгруп, уперше перекладені українською мовою, документи органів НКВС УРСР дають можливість реконструювати механізми насильства та масові вбивства цивільного населення, знищення євреїв та ромів у ході Голокосту, хворих у психічних лікарнях, дітей, інвалідів у трудових колоніях та інтернатах, що здійснювалися на території України нацистами та їхніми союзниками.

Переважна більшість документів, опублікованих у виданні, вводиться до наукового обігу вперше. Авторами супровідних текстів, коментарів та укладачами документів були Валерій Васильєв, Наталя Кашеварова, Олена Лисенко, Марія Панова, Роман Подкур.

Збірник є результатом дослідницького проекту "Цивільні жертви на Східному фронті Другої світової війни", що був фінансований Фондом Фольксваген.

Завантажити книгу можна на сайті Інституту історії України за посиланням.




Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.