Військовим капеланам вручили відзнаки Омеляна Ковча. ФОТО

4 українські військові капелани стали Лауреатами міжнародної відзнаки імені отця Омеляна Ковча за видатний гуманітарний внесок. У рамках церемонії вручення відзнаки в Національній опері України сестри Тельнюк представили мистецький проект “Божий агнець”.

Мистецький проект "Божий агнець" від Сестер Тельнюк присвячений пам’яті видатного українського гуманіста отця Омеляна Ковча, повідомили "Історичній правді" організатори церемонії нагородження.

Омелян Ковч рятував євреїв, українців, поляків. Відмовився вийти з концтабору Майданек, бо тоді залишив би без душпастирської опіки його в’язнів. Він там і загинув 75 років тому. "Голос сумління українського народу" — так називає постать отця Ковча Глава Греко-католицької церкви Святослав Шевчук.

 Усі фото: Роман Малко

Прем’єра проекту є складовою VIII-ї церемонії вручення міжнародної відзнаки імені Блаженного Священномученика Омеляна Ковча за визначний гуманітарний внесок. Цьогоріч Комітет із вшанування його пам’яті вирішив присвятити урочистості темі військового капеланського служіння.

Прикметно, що рівно сто років тому сам отець Омелян Ковч розпочав своє капеланство — в Українській галицькій армії.

Лауреати відзнаки 2017 року  військові капелани 

За особистий приклад жертовності і самопосвяти заради порятунку душ і життя захисників нашої землі, правди і свободи у 2019 році відзначено 4 українські капелани різних конфесій. Це:

  • Отець-капелан Іван Ісайович, Мукачевсько-Ужгородська Єпархія, Українська греко-католицька церква
  • Отець-капелан  Юрій Казміренко, Православна Церква України
  • Отець-капелан Павло Гончарук, Кам’янець-Подільська дієцезія, Римо-Католицька церква в Україні
  • Пастор-капелан Василь Хіміч, голова ГО "Об’єднання християн військовослужбовців України", Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів.

"Подія в Опері ­ це шана і подяка сотням українських священиків, які поряд з нашими воїнами. Символізм в тому, що цього року відзнакою Отця Омеляна відзначаємо капеланів Православної церкви, Греко-Католицької церкви, протестантських церков і Католицької церкви України. І це всеціло відповідає життєвій філософії отця Ковча", — розповідає Іван Васюник, Голова комітету із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

 Отець Юрій КАЗМІРЕНКО — отець-капелан Православної церкви України.

У вересні 2014 року добровільно обрав справу служіння тим, хто на фронті. Працював водієм швидкої допомоги батальйону "Айдар". Був поранений під час обстрілу в місті Щастя. Продовжує душпастирську опіку в зоні бойових дій. З 2015 року працює в Синодальному управлінні військового духовенства Православної Церкви України. Нагороджений відзнакою Блаженного Священномученика Омеляна Ковча "За особистий приклад жертовності і самопосвяти заради порятунку душ і життя захисників нашої землі, правди і свободи"

Васюник також повідомив, що сьогодні в Київському Будинку офіцерів пройшов перший міжконфесійний семінар, організований Департаментом військового капеланства УГКЦ у співпраці з Міністерством оборони України та Комітетом вшанування пам’яті Бл. Омеляна Ковча.

Отець Іван ІСАЙОВИЧ — отець-капелан Української Греко-Католицької Церкви.

Ставрофорний протоієрей, парох церкви села Середнє Закарпатської області. Засновник і керівник дитячого будинку. З перших днів війни добровільно став капеланом 128 гірсько-піхотної бригади. Був поранений. Продовжує душпастирську опіку учасників бойових дій і всіх, хто потребує допомоги в зоні спротиву російській агресії. Відзначений громадською нагородою — Народний Герой України. Нагороджений відзнакою Блаженного Священномученика Омеляна Ковча "За особистий приклад жертовності і самопосвяти заради порятунку душ і життя захисників нашої землі, правди і свободи"

У церемонії взяли участь Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава Української Греко-Католицької церкви, Євстратій Зоря, архієпископ Православної церкви України, Іван Васюник, Голова комітету із вшанування пам’яті Блаженного Священомученика Омеляна Ковча, Леся та Галя Тельнюк, Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, іноземні дипломати, капелани різних конфесій, державні та громадські діячі. Цьогорічна церемонія вручення міжнародної відзнаки пройшла в Національній опері України. Минулого року її вручали в Римі, а лауреати мали зустріч із Папою Римським.

 Пастор Василь ХІМІЧ — старший військовий капелан Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів.

Голова капеланського комітету. Присвятив себе душпастирській місії в зоні бойових дій з осені 2014 року. Опікувався військовослужбовцями 57-ї механізованої бригади і 73-го Морського центру Сил Спеціальних Операцій. Допомагає військовим вдовам. Його душпастирська місія для наших воїнів та їхніх родин триває досі. Нагороджений відзнакою Блаженного Священномученика Омеляна Ковча "За особистий приклад жертовності і самопосвяти заради порятунку душ і життя захисників нашої землі, правди і свободи"

Сестри Тельнюк присвятили проект "Божий агнець" пам’яті отця Омеляна Ковча.

"Ми відповідальні за час, у якому живемо. Що ми залишимо по собі? — говорять Леся та Галя Тельнюк, осмислюючи історію добрих справ отця. — Велика відповідальність лежить на кожному митцеві, який доторкається до спадщини, особливо, якщо ця спадщина духовна".

Отець Павло ГОНЧАРУК— отець-капелан Римо-католицької Церкви в Україні.

Обрав місію служіння як капелан Християнської Служби Порятунку. В умовах бойових дій був душпастиром для всіх, хто потребував опіки та допомоги з особового складу 128, 10, 72, 57 бригад. Продовжує працювати з демобілізованими воїнами та їхніми родинами. Організовує благодійну допомогу для військових підрозділів на передовій. Нагороджений відзнакою Блаженного Священномученика Омеляна Ковча "За особистий приклад жертовності і самопосвяти заради порятунку душ і життя захисників нашої землі, правди і свободи"

Отець Омелян Ковч визнаний Блаженним Священномучеником, а з 2010 року засновано Відзнаку його імені, яка щорічно вручається видатним особистостям за значний внесок у справі екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, соціально-харитативної та благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки.

Раніше лауреатами відзнаки були Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Арон Вайс, спільнота св. Егідія з Рима, Український католицький університет, Марко та Уляна Супруни, Оксана Забужко, Тімоті Снайдер та ін.

 Прем'єра проекту "Божий агнець" сестер Тельнюк

Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча засновано у 2010 році. Його Почесним головою був Кардинал Любомир Гузар. Діяльність Комітету здійснюється під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука.

Зусилля Комітету мають на меті сприяти втіленню ідей Блаженного Священномученика Омеляна Ковча задля міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, плекання толерантності і взаєморозумінняв суспільстві, популяризації соціально-корисної та благодійної діяльності. Докладний перелік лауреатів Відзнаки минулих років можна переглянути на сайті.  

Читайте також:

Омелян Ковч — священик, патріот та праведник

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.