Музей Кон-Тікі в Норвегії поверне острову Пасхи артефакти

Норвегія погодилася повернути тисячі артефактів з острову Пасхи, який належить Чилі. У 1956 році їх забрав знаменитий норвезький мандрівник Тур Хейєрдал.

Від імені Музею Кон-Тікі в Осло угоду з міністерством культури Чилі підписав син Хейєрдала в Національній бібліотеці в Сантьяго, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предмети включають витесані з каменю голови і людські кістки.

Тур Хейєрдал здобув славу в 1947 році, пропливши на маленькому плоту Кон-Тікі 6000 км з Перу в Полінезію. За його словами, ця експедиція довела, що давні культури могли досягати водним шляхом південний регіон Тихого океану й так його заселили.    

 Тур Хейєрдал привіз з острова Пасхи численні об'єкти культури

Пізніше тести ДНК дозволили припустити, що острови заселили народи-переселенці з Південно-східної Азії.

Далі Хейєрдал здійснив низку подорожей навколо світу, включаючи експедиції на острів Пасхи (він же Рапа-Нуї) в 1955—1956 і в 1986—1988 роках.

Хейєрдал провів перші розкопки на віддаленому острові, з якого походять витесані голови, які використовувалися як охоронні обереги по всьому тихоокеанському регіону.

Церемонію підписання угоди про повернення артефактів відвідав і король Норвегії Гаральд V 

У віці 87 років дослідник помер у 2002 році.

"Повернення на батьківщину — це виконання обіцянки мого батька, дані владі Рапа-Нуї, що об’єкти будуть повернуті після аналізу й оприлюднення", — сказав син Хейєрдала Тур-молодший агенції AFP.

 Кон-Тікі — це копія інкського плота, на якому у 1947 році Тур Хейєрдал та його команда перетнули Тихий океан від Перу до островів Туамоту.

Директор музею Кон-Тікі Мартін Біль (Martin Biehl) сказав, що "в наших спільних інтересах, щоб ці об’єкти повернулися і, понад усе, — були доставлені в добре оснащений музей". Він не уточнив, про який музей іде мова, зазначивши лише, що весь процес забере час.

Після церемонії підписання угоди міністр культури Чилі Консуело Вальдес наголосив, що "ми як міністерство маємо за свою місію задовольнити справедливу вимогу народу Рапа-Нуї відновити свою культурну спадщину". 

Читайте також:

Кон-Тікі. Найфантастичніша пригода ХХ століття

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.