Археологи виявили в Польщі майстерню епохи неадертальців

У Петрашині (Сілезьке воєводство, Польща) археологи знайшли майстерню з обробки кременю, якій 60 тисяч років. У ній виявлено 17 тисяч кам'яних артефактів.

Про це повідомляє УНН з посиланням на Польське радіо.

 Фото: A. Wiśniewski/naukawpolsce.pap.pl

"На березі річки в Петрашині ми відкрили невідому раніше кількість крем'яних предметів", - сказав Польському агентству преси доктор наук Анджей Вісьньовський з Інституту археології Вроцлавського університету.

Польський вчений з 2018 року веде там розкопки з дослідниками з Інституту еволюційної антропології Макаса Планка в Лейпцигу в рамках проекту Національного центру науки.

За його оцінкою, це перша така велика майстерня неандертальців в Центральній Європі, що знаходиться під печерами. До сих пір вчені вважали, що таке велике скупчення кам'яних інструментів в одному місці почало з'являтися значно пізніше, разом з сучасною людиною.

Анджей Вісьньовський підкреслив, що ця знахідка показує, що, всупереч колишнім гіпотезам, неандертальці мали досить добре розвинену громадську і територіальну організацію, схожу на ту, яка властива сучасній людині.

Неандертальці (Homo neanderthalensis) - "близькі родичі" сучасної людини (Homo sapiens) – з'явилися на території Польщі майже 300 тисяч років тому. Найдавніші кам'яні інструменти, відкриті над Віслою, налічують понад 200 тисяч років, а останки неандертальців – понад 100 тисяч років.

Читайте також:

Археологи США знайшли пристрій для татуювань віком 2000 років. ФОТО

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.