Археологи виявили в Польщі майстерню епохи неадертальців

У Петрашині (Сілезьке воєводство, Польща) археологи знайшли майстерню з обробки кременю, якій 60 тисяч років. У ній виявлено 17 тисяч кам'яних артефактів.

Про це повідомляє УНН з посиланням на Польське радіо.

 Фото: A. Wiśniewski/naukawpolsce.pap.pl

"На березі річки в Петрашині ми відкрили невідому раніше кількість крем'яних предметів", - сказав Польському агентству преси доктор наук Анджей Вісьньовський з Інституту археології Вроцлавського університету.

Польський вчений з 2018 року веде там розкопки з дослідниками з Інституту еволюційної антропології Макаса Планка в Лейпцигу в рамках проекту Національного центру науки.

За його оцінкою, це перша така велика майстерня неандертальців в Центральній Європі, що знаходиться під печерами. До сих пір вчені вважали, що таке велике скупчення кам'яних інструментів в одному місці почало з'являтися значно пізніше, разом з сучасною людиною.

Анджей Вісьньовський підкреслив, що ця знахідка показує, що, всупереч колишнім гіпотезам, неандертальці мали досить добре розвинену громадську і територіальну організацію, схожу на ту, яка властива сучасній людині.

Неандертальці (Homo neanderthalensis) - "близькі родичі" сучасної людини (Homo sapiens) – з'явилися на території Польщі майже 300 тисяч років тому. Найдавніші кам'яні інструменти, відкриті над Віслою, налічують понад 200 тисяч років, а останки неандертальців – понад 100 тисяч років.

Читайте також:

Археологи США знайшли пристрій для татуювань віком 2000 років. ФОТО

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.