АНОНС: Лекція "Міфи про науку у Середні віки" в Києві

Чи було Середньовіччя справді "темними віками"? Чим ми завдячуємо середньовічним традиціям в повсякденні і в науці? Чи найшли б ми зараз спільну мову із середньостатистичним жителем середньовічної Європи? Ксенія Зборовська планує підняти тему "Міфи про науку у Середні віки".

Спробуємо разом зануритись у світ тих століть і знайти відповіді на такі питання:

- Чи дійсно було дуже мало освічених людей? Неосвічність королів - чому варто вірити
- Чи цікавила теологів тоді проблема кількості янголів на вістрі голки? Які взагалі проблеми ставили перед собою філософи і теологи тих часів?
- В якому стані була тогочасна наука і чи дійсно був занепад порівняно з Античністю?
- На що могла впливати жінка, яку освіту вона могла здобути і чи світила їй якась кар'єра в науці?

Також на лекції можна буде дізнатися топ-5 професій Середніх віків, найцікавіші експеременти в тогочасній науці та чому церква не боролася в Середні віки з магією, а відьом просто не існувало.

 

Ксенія Зборовська - історик філософії, медієвіст, опановує латину та давньогрецьку, засновниця проекту Art of mind.

11 квітня, четвер, 19.00

Місце: Plato's cave (Київ, вул. Верхній Вал, 22, нижній поверх кафе "Волконський").

Організатори: Plato's cave і Art of mind.

Вартість лекції - 250 грн. Купити квитки можна за цим посиланням: https://u.to/CULfFA

Контакти: 093-897-07-74 (Ксенія), 063-854-45-19 (Руслан), info@platoscave.com.ua.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.