АНОНС: У Києві відбудеться виставка та дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»

У Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України відбудуться заходи, присвячені проблемам народів Росії, які зазнають системного тиску з боку уряду РФ.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі дослідження безпекового середовища "Прометей".

 

У боротьбі за демократичні свободи, національні права, політичні переконання, в тому числі й відмовляючись визнавати анексію Криму або воювати на Донбасі, активісти національних рухів залишаються в інформаційній ізоляції, вони очікують на міжнародну підтримку та солідарність.

Відвідувачі зможуть ознайомитися з виставкою періодичних видань мовами народів РФ,у тому числі, малочисельних та нині зниклих (експонати з Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані).

Це раритетні газети латиницею, кирилицею, арабською графікою, зокрема й такі, що видавалися на території сучасної Росії ще на початку ХХ ст. (найстарішому екземпляру – більше 100 років).

Час: 15 квітня, понеділок, 13.30

Місце: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України , м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2 (Михайлівська площа), ауд. 212

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ:

13.30 – 14.00      Реєстрація учасників

14.00 – 14.30      Вітальні слова:

  • Ганна Гопко, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України;
  • Андрій Веселовський, завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України;
  • Микола Княжицький, Голова Комітету культури і духовності Верховної Ради України;
  • Ростислав Мартинюк, кореспондент газети "Эрзянь Мастор", медійний експерт;
  • Сирєсь Боляєнь, голова товариства ерзян України "Erzianj Wal";
  • Нафіс Кашапов,татарський політичний емігрант;
  • Вахтанг Кіпіані,історик, викладач, ведучий програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані", засновник Музею-архіву преси.

14.30 – 14.40      Презентація виставки періодики мовами народів РФ

(з колекції Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані)

14.40 – 15.00      Перерва на огляд виставки, кава-брейк

15.00 – 16.45      Експертна дискусія

Теми для обговорення:

  • Російський етнофедералізм: фікція чи перехідна форма?
  • "Ісламізація" Росії – шанс для народів чи нове дихання імперії?
  • Переслідування національних активістів та русифікація народів РФ: як реагувати Україні?

16.45 – 17.00      Підведення підсумків, закриття заходу.

Вхід для преси –  за попередньою реєстрацією

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.