АНОНС: У Києві відбудеться виставка та дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»

У Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України відбудуться заходи, присвячені проблемам народів Росії, які зазнають системного тиску з боку уряду РФ.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі дослідження безпекового середовища "Прометей".

 

У боротьбі за демократичні свободи, національні права, політичні переконання, в тому числі й відмовляючись визнавати анексію Криму або воювати на Донбасі, активісти національних рухів залишаються в інформаційній ізоляції, вони очікують на міжнародну підтримку та солідарність.

Відвідувачі зможуть ознайомитися з виставкою періодичних видань мовами народів РФ,у тому числі, малочисельних та нині зниклих (експонати з Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані).

Це раритетні газети латиницею, кирилицею, арабською графікою, зокрема й такі, що видавалися на території сучасної Росії ще на початку ХХ ст. (найстарішому екземпляру – більше 100 років).

Час: 15 квітня, понеділок, 13.30

Місце: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України , м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2 (Михайлівська площа), ауд. 212

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ:

13.30 – 14.00      Реєстрація учасників

14.00 – 14.30      Вітальні слова:

  • Ганна Гопко, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України;
  • Андрій Веселовський, завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України;
  • Микола Княжицький, Голова Комітету культури і духовності Верховної Ради України;
  • Ростислав Мартинюк, кореспондент газети "Эрзянь Мастор", медійний експерт;
  • Сирєсь Боляєнь, голова товариства ерзян України "Erzianj Wal";
  • Нафіс Кашапов,татарський політичний емігрант;
  • Вахтанг Кіпіані,історик, викладач, ведучий програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані", засновник Музею-архіву преси.

14.30 – 14.40      Презентація виставки періодики мовами народів РФ

(з колекції Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані)

14.40 – 15.00      Перерва на огляд виставки, кава-брейк

15.00 – 16.45      Експертна дискусія

Теми для обговорення:

  • Російський етнофедералізм: фікція чи перехідна форма?
  • "Ісламізація" Росії – шанс для народів чи нове дихання імперії?
  • Переслідування національних активістів та русифікація народів РФ: як реагувати Україні?

16.45 – 17.00      Підведення підсумків, закриття заходу.

Вхід для преси –  за попередньою реєстрацією

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.