Stalin The Best. Росіяни встановили рекорд

Роль Сталіна в історії позитивно оцінюють 70% росіян.

Про це повідомляє російський "Левада-центр".

Згідно нового опитування, майже половина респондентів готові виправдати сталінські репресії. Це рекордний показник за всі роки таких досліджень.

У березні 2019 року про своє захоплення, повагу чи симпатії до Сталіна заявив кожний другий учасник опитування (51%).

Лише 14% ставиться до Сталіна негативно: відчуває до нього роздратування, страх, огиду.

Лише 19% вважає, що роль Сталіна в історії була негативною.

 Яку роль Сталін зіграв у житті Російської Федерації?

Джерело: Левада-центр

Динаміка суспільної думки у РФ:

-          На початку 2000 років спостерігалося практично рівна доля позитивних і негативних оцінок Сталіна;

-          У 2008-2014 році переважало нейтральне ставлення до Сталіна, що на думку дослідників "Левада-центру" свідчить про зростання байдужості російського суспільства до проблематики сталінізму;

-          З 2015 року у РФ збільшується позитивне сприйняття Сталіна, на відміну від України, де навпаки укріплюється негативне сприйняття Сталіна і його ролі в історії.

"Позитивне ставлення до вождя і його ролі в історії установилося на рівні нової соціальної норми", - зазначають автори дослідження.

Також дослідники відзначають, що у різних вікових групах відсутні суттєві відмінності у ставленні до Сталіна: позитивне ставлення домінує як серед старшого покоління, так і серед молоді.

Читайте також:

Павло Клімкін: Тест на людоїдство

2017: Росіяни вважають Сталіна, Путіна й Пушкіна найвидатнішими людьми у світовій історії - Левада-центр

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…