Картини Ван Гога, які викрали 17 років тому, повернули до музею в Амстердамі. ФОТО

До музею голландського художника Вінсента Ван Гога в Амстердамі повернули дві картини митця, які викрали 17 років тому.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням The Guardian.

 "Вид на море біля Схевенінгена", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

Йдеться про картини художника "Вихід із протестантської церкви в Нюенені" та "Вид на море біля Схевенінгена".

Роботи викрали 7 грудня 2002 року. Спочатку їх збиралися продати кримінальному авторитету Кор ван Хауту, але його вбили в день угоди.

 "Вихід із протестантської церкви в Нюенені", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

У 2003 році картини купив мафіозі Раффаель Імперіале. Він віддав за них 350 тисяч євро.

У 2016 році поліція повідомила, що знайшла картини в будинку одного з місцевих мафіозі. За звинуваченням у викраденні шедеврів мистецтва засудили Октава Дарема та його співучасника Хенка Біслійна.

Три наступні роки знадобилися спеціалістам, щоб реставрувати картини та виготовити для них нові рами. Старі не збереглися.

Читайте також:

У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.