Картини Ван Гога, які викрали 17 років тому, повернули до музею в Амстердамі. ФОТО

До музею голландського художника Вінсента Ван Гога в Амстердамі повернули дві картини митця, які викрали 17 років тому.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням The Guardian.

 "Вид на море біля Схевенінгена", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

Йдеться про картини художника "Вихід із протестантської церкви в Нюенені" та "Вид на море біля Схевенінгена".

Роботи викрали 7 грудня 2002 року. Спочатку їх збиралися продати кримінальному авторитету Кор ван Хауту, але його вбили в день угоди.

 "Вихід із протестантської церкви в Нюенені", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

У 2003 році картини купив мафіозі Раффаель Імперіале. Він віддав за них 350 тисяч євро.

У 2016 році поліція повідомила, що знайшла картини в будинку одного з місцевих мафіозі. За звинуваченням у викраденні шедеврів мистецтва засудили Октава Дарема та його співучасника Хенка Біслійна.

Три наступні роки знадобилися спеціалістам, щоб реставрувати картини та виготовити для них нові рами. Старі не збереглися.

Читайте також:

У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.