Картини Ван Гога, які викрали 17 років тому, повернули до музею в Амстердамі. ФОТО

До музею голландського художника Вінсента Ван Гога в Амстердамі повернули дві картини митця, які викрали 17 років тому.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням The Guardian.

 "Вид на море біля Схевенінгена", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

Йдеться про картини художника "Вихід із протестантської церкви в Нюенені" та "Вид на море біля Схевенінгена".

Роботи викрали 7 грудня 2002 року. Спочатку їх збиралися продати кримінальному авторитету Кор ван Хауту, але його вбили в день угоди.

 "Вихід із протестантської церкви в Нюенені", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

У 2003 році картини купив мафіозі Раффаель Імперіале. Він віддав за них 350 тисяч євро.

У 2016 році поліція повідомила, що знайшла картини в будинку одного з місцевих мафіозі. За звинуваченням у викраденні шедеврів мистецтва засудили Октава Дарема та його співучасника Хенка Біслійна.

Три наступні роки знадобилися спеціалістам, щоб реставрувати картини та виготовити для них нові рами. Старі не збереглися.

Читайте також:

У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.