Фільм «Северин Наливайко. Остання битва» знімають на Київщині. ФОТО

Козацькі баталії, постріли, вибухи, бої на шаблях, коні, каскадерські трюки…Усе це відбувається на Київщині в с. Порадівка Васильківського району.

Саме там вже кілька днів поспіль знімають історичну драму-реконструкцію "Северин Наливайко. Остання битва", прем’єра якої запланована на осінь цього року, повідомляє ІА Погляд.

 

Северин Наливайко вважається забутим національним героєм, який очолював повстання 1595-1596 років в Україні й Білорусі. Це був перший організований рух, що започаткував епоху національно-визвольної боротьби українського народу проти польського поневолення.

Події 1595-1596 років справили таке сильне враження на польську громадськість, що шляхта почала називати українсько-білоруську православну опозицію "наливайками". А Михайло Грушевський зазначав, що "скоро по смерти Наливайко виріс до розмірів бунтівника-претендента на корону, кандидата на українського короля".

 

Пригадати ім’я героя, увічнити його пам’ять і покликана стрічка "Северин Наливайко. Остання битва", яка змальовує бій під Солоницею на Полтавщині, де, за різними історичними даними, загинуло близько 5 тисяч чоловік.

Северина Наливайка було взято в полон, а через кілька місяців катування у польській в’язниці жорстоко страчено у Варшаві. Так трагічно завершилася військова та політична кар’єра одного з найталановитіших полководців й одного з найулюбленіших народних героїв України, оспіваного в піснях, думах, художніх творах.

 

Зйомками фільму займається компанія "Дія фільм" на замовлення Міністерства культури України. Кошторисна вартість проекту, за даними prozorro, становить 5 350 000 грн.

 

Чому для зйомок було обране с. Порадівка, що на Васильківщині, розповідає продюсер Роман Негрієнко:

"Дана локація була обрана через доцільність та свою ладшафтність. Ці пагорби дуже кінематографічні, а невелика відстань від столиці (близько 50 км), де проживають усі, хто працює над фільмом, дозволяє кожному з нас щодня приїздити сюди як на звичайну роботу і не витрачати кошти на проживання, харчування тощо".

 

Підготовка до зйомок тривала кілька місяців: потрібно було зібрати творчу команду, знайти костюмерів, гримерів, провести кастинг акторів, підготувати сценарій, вибрати локації.

"Наразі у нас тут збудований козацький табір, який згодом перебудуємо в табір поляків", – розповів Роман Негрієнко – А ось для страти Наливайка ми обрали польський замок для відтворення старовинної Варшави, де й було страчено Северина Наливайка".

 

У знімальному процесі беруть участь дві команди реконструкторів, одну з яких очолює Олександр Харченко, який займається козацькою реконструкцією, інша команда відповідає за польську реконструкцію. Саме вони відповідальні за аутентичність костюмів: кожен ґудзик і навіть нитки мають виглядати так, як чотири століття тому.

 

Загалом знімальна група налічує більше 100 осіб. Команда акторів, яких більше 30, – талановита й відома. Серед акторів є народні артисти України з театрів імені Івана Франка та Лесі Українки.

Акторів обирали по типажу, щоб вони максимально були схожі на тогочасних героїв, а також велику увагу приділяли їх акторським здібностям та вмінню виконувати поставлені задачі.

 У ролі Северина Наливайка актор театру та кіно Євгеній Олійник

"Хочу зазначити, що наш фільм не лише про героїв, але й твориться героями, адже в тих умовах, в яких нам доводиться працювати, зважити хоча б на велику кількість нічних змін, на мою думку, це заслуговує великої подяки. Тож я вдячний усій нашій знімальній групі", – підкреслив Роман Негрієнко.

 

У фільмі є два головних актори: Северин Наливайко і його головний ворог – Калиновський.

Роль антигероя Калиновського дісталась Заслуженому артисту України Олександру Форманчуку, відомому глядачам за ролями у стрічках "Пес", "Друге життя", "Ментівські війни" тощо.

Олександр зізнався, що роль у фільмі "Северин Наливайко. Остання битва" вважає подарунком долі, адже завжди цікаво зніматись в історичних проектах, а особливо чоловікам, де є можливість потримати в руках старовинну зброю. А ще додав, що нині в нашій країні велика необхідність у такого роду фільмах: щоб під кутом тогочасних подій показати сьогоденну картину життя.

 

"Ми зобов’язані аналізувати нашу історію, хоча б ті уривки, які дійшли до нас. Слід розповідати про національних героїв нашим дітям, збагачуватись такими знаннями, – зазначає Олександр Форманчук. – В історії нашої країни дуже багато воєн, нас постійно хочуть загарбати, підкорити, відібрати нашу землю.

Але нам, українцям, треба цінувати те, що ми маємо, щоб показати світу нашу культуру. Для цього ми знімаємо історичне кіно, ставимо вистави в театрі".

А щодо ворожнечі, зокрема українців і поляків, яка була особливо гострою за часів Речі Посполитої, влучно відмітив: "Ми не маємо права тягнути за собою образу 400-річної давнини і далі нести цю агресію. Ми маємо це зупинити. Зараз інші часи, ніхто не повинен ворогувати. Ми маємо жити в любові один до одного".

 

Головного героя Северина Наливайка грає актор театру і кіно Євгеній Олійник, який має чималий досвід роботи в театральних виставах, серіалах, а ось в історичному проекті бере участь вперше.

 

"Северин Наливайко – складний персонаж. Він хоробрий, жорсткий, рішучий, адже підняти повстання в ті часи, не маючи ні війська, ні спорядження, ні коштів, було дуже складно і вимагало мужності і вольових рис характеру, – розповідає Євгеній Олійник.

– Для мене як актора велике щастя і честь грати такого багатогранного національного героя. Він мені імпонує, адже для мене важливо зображувати свого героя максимально правдиво, з усіма різноманітними емоціями.

Коли займаєшся улюбленою справою, про втому не згадуєш. Тому і я, і мої колеги викладаємось по повній, щоб створити дійсно якісний кінцевий продукт".

 

Оцінити готовий фільм українці зможуть наприкінці літа або на початку осені. Зйомки завершаться 29 квітня, потім розпочнеться довготривалий процес постпродакшену.

Читайте також:

Документальний фільм "Справа "Рифи" можна переглянути онлайн. ВІДЕО

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.