Фільм «Северин Наливайко. Остання битва» знімають на Київщині. ФОТО

Козацькі баталії, постріли, вибухи, бої на шаблях, коні, каскадерські трюки…Усе це відбувається на Київщині в с. Порадівка Васильківського району.

Саме там вже кілька днів поспіль знімають історичну драму-реконструкцію "Северин Наливайко. Остання битва", прем’єра якої запланована на осінь цього року, повідомляє ІА Погляд.

 

Северин Наливайко вважається забутим національним героєм, який очолював повстання 1595-1596 років в Україні й Білорусі. Це був перший організований рух, що започаткував епоху національно-визвольної боротьби українського народу проти польського поневолення.

Події 1595-1596 років справили таке сильне враження на польську громадськість, що шляхта почала називати українсько-білоруську православну опозицію "наливайками". А Михайло Грушевський зазначав, що "скоро по смерти Наливайко виріс до розмірів бунтівника-претендента на корону, кандидата на українського короля".

 

Пригадати ім’я героя, увічнити його пам’ять і покликана стрічка "Северин Наливайко. Остання битва", яка змальовує бій під Солоницею на Полтавщині, де, за різними історичними даними, загинуло близько 5 тисяч чоловік.

Северина Наливайка було взято в полон, а через кілька місяців катування у польській в’язниці жорстоко страчено у Варшаві. Так трагічно завершилася військова та політична кар’єра одного з найталановитіших полководців й одного з найулюбленіших народних героїв України, оспіваного в піснях, думах, художніх творах.

 

Зйомками фільму займається компанія "Дія фільм" на замовлення Міністерства культури України. Кошторисна вартість проекту, за даними prozorro, становить 5 350 000 грн.

 

Чому для зйомок було обране с. Порадівка, що на Васильківщині, розповідає продюсер Роман Негрієнко:

"Дана локація була обрана через доцільність та свою ладшафтність. Ці пагорби дуже кінематографічні, а невелика відстань від столиці (близько 50 км), де проживають усі, хто працює над фільмом, дозволяє кожному з нас щодня приїздити сюди як на звичайну роботу і не витрачати кошти на проживання, харчування тощо".

 

Підготовка до зйомок тривала кілька місяців: потрібно було зібрати творчу команду, знайти костюмерів, гримерів, провести кастинг акторів, підготувати сценарій, вибрати локації.

"Наразі у нас тут збудований козацький табір, який згодом перебудуємо в табір поляків", – розповів Роман Негрієнко – А ось для страти Наливайка ми обрали польський замок для відтворення старовинної Варшави, де й було страчено Северина Наливайка".

 

У знімальному процесі беруть участь дві команди реконструкторів, одну з яких очолює Олександр Харченко, який займається козацькою реконструкцією, інша команда відповідає за польську реконструкцію. Саме вони відповідальні за аутентичність костюмів: кожен ґудзик і навіть нитки мають виглядати так, як чотири століття тому.

 

Загалом знімальна група налічує більше 100 осіб. Команда акторів, яких більше 30, – талановита й відома. Серед акторів є народні артисти України з театрів імені Івана Франка та Лесі Українки.

Акторів обирали по типажу, щоб вони максимально були схожі на тогочасних героїв, а також велику увагу приділяли їх акторським здібностям та вмінню виконувати поставлені задачі.

 У ролі Северина Наливайка актор театру та кіно Євгеній Олійник

"Хочу зазначити, що наш фільм не лише про героїв, але й твориться героями, адже в тих умовах, в яких нам доводиться працювати, зважити хоча б на велику кількість нічних змін, на мою думку, це заслуговує великої подяки. Тож я вдячний усій нашій знімальній групі", – підкреслив Роман Негрієнко.

 

У фільмі є два головних актори: Северин Наливайко і його головний ворог – Калиновський.

Роль антигероя Калиновського дісталась Заслуженому артисту України Олександру Форманчуку, відомому глядачам за ролями у стрічках "Пес", "Друге життя", "Ментівські війни" тощо.

Олександр зізнався, що роль у фільмі "Северин Наливайко. Остання битва" вважає подарунком долі, адже завжди цікаво зніматись в історичних проектах, а особливо чоловікам, де є можливість потримати в руках старовинну зброю. А ще додав, що нині в нашій країні велика необхідність у такого роду фільмах: щоб під кутом тогочасних подій показати сьогоденну картину життя.

 

"Ми зобов’язані аналізувати нашу історію, хоча б ті уривки, які дійшли до нас. Слід розповідати про національних героїв нашим дітям, збагачуватись такими знаннями, – зазначає Олександр Форманчук. – В історії нашої країни дуже багато воєн, нас постійно хочуть загарбати, підкорити, відібрати нашу землю.

Але нам, українцям, треба цінувати те, що ми маємо, щоб показати світу нашу культуру. Для цього ми знімаємо історичне кіно, ставимо вистави в театрі".

А щодо ворожнечі, зокрема українців і поляків, яка була особливо гострою за часів Речі Посполитої, влучно відмітив: "Ми не маємо права тягнути за собою образу 400-річної давнини і далі нести цю агресію. Ми маємо це зупинити. Зараз інші часи, ніхто не повинен ворогувати. Ми маємо жити в любові один до одного".

 

Головного героя Северина Наливайка грає актор театру і кіно Євгеній Олійник, який має чималий досвід роботи в театральних виставах, серіалах, а ось в історичному проекті бере участь вперше.

 

"Северин Наливайко – складний персонаж. Він хоробрий, жорсткий, рішучий, адже підняти повстання в ті часи, не маючи ні війська, ні спорядження, ні коштів, було дуже складно і вимагало мужності і вольових рис характеру, – розповідає Євгеній Олійник.

– Для мене як актора велике щастя і честь грати такого багатогранного національного героя. Він мені імпонує, адже для мене важливо зображувати свого героя максимально правдиво, з усіма різноманітними емоціями.

Коли займаєшся улюбленою справою, про втому не згадуєш. Тому і я, і мої колеги викладаємось по повній, щоб створити дійсно якісний кінцевий продукт".

 

Оцінити готовий фільм українці зможуть наприкінці літа або на початку осені. Зйомки завершаться 29 квітня, потім розпочнеться довготривалий процес постпродакшену.

Читайте також:

Документальний фільм "Справа "Рифи" можна переглянути онлайн. ВІДЕО

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище